Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Актові документи Центральної Ради" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

опублікувала 3 липня свій Другий Універсал, що І за змістом, і за формою виявляй її поступки перед Тимчасовим урядом. Сповіщалось, що Центральна Рада "завжди стояла за те, щоб не одділяти Украшу од Росії", а Генеральний Секретаріат "буде представлений на затвердження Временного Правительства яко носитель найвищої краевої влади Временного Правительства на Україні", і "ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання". Справу ж комплектування українських військових частин Центральна Рада погоджувалась передати у відання "Временного Правительства". Звичайно, це був відступ, чого багато членів Ради не поділяли і що призвело на початку серпня 1917 р. до її кризи. Зі своїх постів подали у відставку Михайло Грушевський і Володимир Винниченко. Однак незабаром вони повернулися до виконання своїх обов'язків.

Вже після прийняття Другого універсалу був розроблений своєрідний статут вищого управління Україною, що мав заголовок "Основи тимчасового управління на Україні". У вступній частині документа зазначалося, що він складений на підставі згоди з "Временним Правительством від 3 липня 1917 року". Оголошувалось про утворення Генерального Секретаріату як вищого краевого органу управління в Україні. Він формувався Центральною Радою і мав затверджуватись "Временним Правительством". Зазначалось, що до його складу входить 14 Генеральних Секретарів: "внутрішніх, фінансових, військових, продовольчих, земельних, юстиції, освіти, національних, торгу, промисловості, почти та телеграфу, праці, доріг, генеральний контрольор та генеральний писар". При Секретареві у справах національних визначалось три Товариші Секретаря — від великоросів, євреїв І поляків. Генеральний Секретаріат визначав підвладні йому урядові органи в Україні та їх прерогативи, в тому числі прямих відносин з "Временним Правительством". При Генеральному Секретаріаті мав бути Статс-Секретар, якого б призначало "Вре-менне Правительство" за згодою Центральної Ради.

Законопроекти, які розглянула і ухвалила Центральна Рада, Генеральний Секретаріат мав передавати "на санкцію Временного Правительства", в тому числі тимчасові фінансові обрахунки видатків на потреби України".

Діяльність Генерального Секретаріату мала контролюватись Центральною Радою "шляхом запитань по всіх справах". Виконавчим органом Центральної Ради в період між сесіями оголошувався Комітет Центральної Ради.

Закони "Временного Правительства" у справах України набували сили після їх опублікування в "Краевому Урядовому Вісникові на українській мові". Цим документом Центральна Рада дуже самообмежувала свої автономні прерогативи на користь центрального "Временного Правительства". Однак для останнього цього виявилось замало і 4 (17) серпня 1917 р. воно ще від власного Імені видало "Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові ТУ на Україні", що встановлювала деякі обмеження українського автономного правління. Зазначалось, що повноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії Київську, Волинську, Подільську, Чернігівську, Полтавську і то з вилученням Мглинського, Суражського, Стародубського І Новозибківського повітів. Питання про введення інших губерній чи їх частин під юрисдикцію Генерального Секретаріату



Интересная статья: Основы написания курсовой работы