Читать реферат по всему другому: "1.Зчеплення і приводи керування зчепленням. 2. Технологія дугового автоматичного зварювання під флюсом. 3. Безпечні методи звільнення потерпілого від" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Контрольна робота

1.Зчеплення і приводи керування зчепленням. 2. Технологія дугового автоматичного зварювання під флюсом. 3. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електроструму.

Зміст 1. Зчеплення і приводи керування зчепленням.

2. Технологія дугового автоматичного зварювання під флюсом.

3. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електроструму. 1. Зчеплення й приводи керування зчепленням

Зчеплення автомобіля слугує для короткочасного роз'єднання колінчастого вала двигуна з коробкою передач та плавного з'єднання їх, що потрібно в разі перемикання передач і рушання автомобіля з місця.

На легкових і вантажних автомобілях найчастіше застосовується однодискове зчеплення фрикційного типу (рис. 1), яке складається з механізму й привода вимикання. Механізм зчеплення розміщений на маховику 1 двигуна, а привод — на необертових деталях, установлених на рамі або кузові автомобіля.

Основні деталі механізму зчеплення: ведений диск 2, встановлений на шліци ведучого вала 8 коробки передач; натискний диск 3 з пружинами 4, розміщеними на кожусі 12 зчеплення, який жорстко прикріплений на маховику; відтискні важелі 11, установлені на кульових опорах на кожусі 12 і шарнірне з'єднані з натискним диском 3.

Привод вимикання зчеплення складається з муфти 10 із витискним підшипником, поворотної пружини 9, вилки 5, тяги 6 і педалі 7.

Коли педаль 7 зчеплення відпущена, ведений диск 2 затиснутий пружинами 4 між маховиком і натискним диском. Такий стан зчеплення називається ввімкненим, оскільки під час роботи двигуна крутний момент від маховика й натискного диска передається за допомогою сил тертя на ведений диск і далі на ведучий вал 8 коробки передач Якщо натиснути на педаль 7 зчеплення, тяга 6 почне переміщуватися й повертати вилку 5 відносно місця й кріплення. Вільний кінець вилки тисне на муфту 10, унаслідок чого вона переміщується до маховика й натискає на важелі 11, які відсувають натискний диск 3. При цьому ведений диск вивільняється від стискального зусилля, відходить від маховика, й зчеплення вимикається

Рис. 1

Схема фрикційного зчеплення:

1 — маховик, 2 — ведений диск, 3 — натискний диск, 4 — пружини, 5 — вилка, 6 — тяга, 7 — педаль, 8 — ведучий вал 9 – поворотна пружина, 10 — муфта, 11 — важелі, 12 — кожух Для ввімкнення зчеплення треба плавно відпускати педаль 7. При цьому зусилля на веденому диску збільшуватиметься поступово, внаслідок чого диск проковзуватиме відносно маховика й вони плавно з'єднаються до моменту повного ввімкнення. Для відведення теплоти, що виділяється під час умикання зчеплення, на кожусі є отвори, крізь які циркулює повітря.

Розглянутий привод вимикання зчеплення простий за конструкцією, має жорсткі важелі й тяги і називається механічним. На багатьох легкових автомобілях тепер застосовують гідравлічний привод вимикання зчеплення, в якому зусилля від педалі до механізму зчеплення передається рідиною, що міститься в гідроциліндрах і трубопроводах.

Механізм і привод зчеплення автомобіля ГАЗ-24 «Волга»:

1 — картер зчеплення, 2 — маховик, 3 — колінчастий вал двигуна, 4 — ведений диск, 5— натискний диск, б— натискні циліндричні пружини, 7 — муфта, 8— ведучий вал коробки передач, 9 —

Похожие работы