(Назад)
(Cкачать работу)добу температура тіла знизилася до нормальної, зникли болі у поперековій ділянці. За даними контрольного мікробіологічного дослідження спостерігалася стерилізація сечі. Ультразвуковий моніторинг розмірів нирок та товщини ниркової паренхіми на 10-ту добу зафіксував позитивну динаміку з наближенням цих показників до норми. При задовільному результаті у 10,0±4,5 % хворих динаміка клініко-лабораторних показників була мінімальною і окремі симптоми захворювання, зміни лейкограми, лейкоцитурія простежувались аж до десятої доби спостереження. Спостерігалося зниження активності мікробно-запального процесу за наявності патологічних змін у загальному аналізі сечі. Відмічалася стерилізація сечі або заміна іншими умовно-патогенними штамами. При незадовільному результаті лікування (6,7±3,1 %) зберігалася субфебрильна температура тіла з підвищенням до значень фебрильної у вечірні години. Не зазначено також переконливої позитивної динаміки за лабораторними і бактеріологічними критеріями. Незадовільний результат лікування двох хворих зумовлений виникненням у штамів Proteus spp. та Enterococcus faecalis резистентності у процесі застосування джеофлоксу.
Щодо 8 хворих, проби сечі яких не дали росту умовно-патогенної мікрофлори, проведено окремий аналіз. Результати лікування цієї групи пацієнтів були віднесені до "добрих" або "задовільних". Необхідно зазначити, що у 4-х із них були ідентифіковані штами мікроорганізмів, але їх мікробне число не сягало діагностично значимого (100 000 КУО/мл). Усі вони були чутливі до джеофлоксу.І знову постає проблемне питання про віднесення збудника з низьким мікробним числом до етіологічних чинників [5]. У практиці уролога такі ситуації зустрічаються досить часто. Лікарю доводиться приймати рішення з відхиленням від сучасних стандартів клінічної мікробіології та антимікробної хіміотерапії. Отримана інформація, хоч і не зовсім достовірна, використовується для призначення етіотропної антибіотикотерапії. Клінічні результати такої тактики говорять самі за себе: ефективність лікування даної категорії хворих така сама, як і при застосуванні класичного стандартизованого підходу.
Щодо останніх 4-х хворих з від'ємним результатом мікробіологічного обстеження та вираженим позитивним клінічним ефектом від терапії джеофлоксом слід зазначити, що у наших попередніх дослідженнях у 12,6 % хворих на гострий серозний необструктивний пієлонефрит із проб сечі виділялася Mycoplasma hominis. Важливо, що остання виділялася також із тканини нирки у випадках гнійного пієлонефриту [4]. Планом даного дослідження не передбачалося застосування складних мікробіологічних методик із виявленням Mycoplasma hominis, але ми не виключаємо, що добрий клінічний ефект у цих хворих отримано саме внаслідок достатньої активності офлоксацину щодо проблемних збудників, представником яких є M.hominis.
Побічні реакції при застосуванні джеофлоксу відмічені у 4-х хворих (13,3±4,7 %) у вигляді незначної діареї та головного болю, які було куповано корекцією дієти та дробним вживанням кожної дози препарату. Тільки у одного хворого ми були вимушені перервати терапію офлоксацином уже на етапі його перорального застосування (9-та доба) і призначити кишкові пробіотики. Клінічно значущих змін лабораторних аналізів крові і сечі, пов'язаних з прийомом препарату, не
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы