Читать реферат по педагогике: "Освіта і самоосвіта у духовному становленні особистості" Страница 6
дослідженні „Людина у пошуках смислу" писав, що „пошуком смислу життя є власне осмислення життя, розкриття і внесення в нього смислу, котрий поза нашою релігійною діяльністю не тільки не міг би бути знайденим, але і не існував би". Саме в цьому, в орієнтації націленості молодої людини на активне осмислення власного життя, на наш погляд, і полягає основна проблематика духовного становлення особистості. Безперечно, що ціннісна основа виховання повинна бути в рівній мірі орієнтованою на почуття і смисл. Психологи твердять, що умови для розвитку особистості складають екологічні і естетичні цінності; засоби її розвитку - цінності інтелектуальні і професійні, а результатом особистістного розвитку стають цінності моральні, громадянські і професійні. Проте особливого статусу сьогодні набувають цінності екзистенційні, бо вони стосуються самих глибин людського існування. В ситуації релігійної кризи суспільства переакцентація .ролі духовності у становленні людини стає очевидною. Це виражається у процесах осмислення себе і свого місця у світі, оволодіння конкретним смислом життя. У своїй відомій роботі „Протестантська етика і дух підприємництва" Макс Вебер показав, що сучасний розвинутий капіталізм виник не на притоках нових великих грошей, а в результаті „притоку нового релігійного духу"[2], тобто особливої психологічної настроєності людей і специфічних етичних правил, які народились разом із протестантством. Отож переконуємось, що суто екзистенційний дух буття здатний формувати цілі пласти суспільної свідомості, що згодом можуть стати домінуючими. Тому становлення екзистенційних цінностей відіграє важливу роль у формуванні життєвих орієнтирів. Найприкметнішим показником суспільного релігійного простору завжди були релігійні книги, а у XX - поч. XXI століттях залишається вагомою художня література, що особливо тонко і точно відобразила трагічну і оптимістичну філософію людського існування. В художній формі письменники поставили проблеми людського існування: життя, смерть, туга, сум, неспокій. Сьогодні у світі пропагуються діалогічні стосунки людей визнання свободи і культурної повноцінності свого партнера. Людина сама здійснює вибір цінностей із створених людством смислів. Загальнолюдські цінності, закріплені у свідомості людини нормами моралі, релігії, культурної традиції, багато в чому визначають її поведінку в суспільстві, проте існують лише як обставини, при яких вона все ж вирішує сама, що для неї значимо, а що ні.Використана література
Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). — К., 1994. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. — К., 1997. Закон України «Про загальну середню освіту» // Законодавство України про загальну середню освіту. Бюлетень законодавства І юридичної політики України. — К., 1999. — № 9. — С. 31—54. Матюша І. К. Гуманізація навчання І виховання в загальноосвітній школі. — К., 1995. Зорина Л. Я. Программа — учебник — учитель. — М., 1989. Концепція професійної освіти України. — К., 1991. Теоретические основи содержания общего среднего образования / Под ред. В.В.Краевского, И.Л.Лернера. — М., 1983. Філософія. Курс лекцій. - К.: „Либідь", 1993. - С. 2. „Школа духовності" - 1999. - №1. - С. 43.

(Назад)
(Cкачать работу)