Читать реферат по истории: "Допоміжні історичні дисципліни в Польщі (1988-2015 рр.)" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

столиця - найбільший центр вивчення допоміжних історичних дисциплін у Польщі. Заклад допоміжних історичних дисциплін та архівістики місцевого Яґеллонського університету (керівник - д-р габ., проф. З. Пех) - родоначальник студіювання джерелознавчого напряму, а один із «батьків» краківської школи, проф. Ф. Пекосинський - автор класичних праць зі середньовічної геральдики, генеалогії та сфрагістики. Засновником на той час ще кафедри допоміжних історичних дисциплін Яґеллонського університету у 1898 р. став С. Кжижановський. Його перу належать програмні студії з дипломатики та палеографії. Наступним керівником кафедри був В. Семкович, котрий опублікував ряд монографій і джерел із ділянки генеалогії та геральдики, енциклопедію допоміжних історичних дисциплін (лекційні заняття з історичної географії, дипломатики, геральдики, сфрагістики, генеалогії, палеографії, хронології; у 1999 р. перевидано з передмовою його учениці - Б. Вирозумської). Своєрідним пам’ятником В. Семковичу стала його монографія «Paleografia Іасінвка», котра побачила світ уже після смерті автора - у 1951 р. У 2002 р. опубліковане друге видання з передмовою Б. Вирозумської. Із кінця XIX ст. заклад допоміжних історичних дисциплін систематично збирає та впорядковує сфрагістичні, геральдичні, нумізматичні, картографічні матеріали, стародруки, пергаментні документи та їх копії. Вони використовуються під час практичних занять зі студентами. Слід підкреслити унікальність цього науково-дидактичного осередку як у польському, так і центральноєвропейському контекстах. Упродовж останніх двадцяти років заклад був ініціатором та організатором наукових конференцій, присвячених допоміжним історичним дисциплінам. За словами З. Пеха, сфрагістичні студії в 1990-х рр. стали провідною дослідницькою тематикою підрозділу. І природно, що нині краківський осередок веде перед на ниві польської сфрагістики. Провідними фахівцями, окрім уже згаданого проф. З. Пеха (коло його наукових інтересів: сфрагістика, владні атрибути, історична іконографія), є проф. Б. Вирозумська (устрій та документація середньовічних міст), д-р габ. В. Дреліхаж (нині голова Краківського осередку ПГТ, сфера наукових інтересів: геральдика, дипломатика, епіграфіка), д-р П. Рабей (геральдика, епіграфіка), д-р М. Стажинський (церковна геральдика та сфрагістика, джерелознавство).

Питаннями допоміжних історичних дисциплін також займаються у Краківській теологічній академії. Коло інтересів фахівців цього університетського осередку: геральдика, символіка, атрибутика католицької церкви та духівництва.

Люблін. Тут допоміжні історичні дисципліни вивчають у двох основних наукових осередках - Люблінському католицькому університеті та Університеті імені М. Кюрі-Склодовської. Знаковими постатями, які дали поштовх розвитку дисциплін ще в 1970-х рр., були кс. проф. С. Лібровський та проф. Ю. Шиманський. Зокрема перший у своїй статті 1977 р. «Про розширення джерельної бази в історико-церковних дослідженнях» звернув увагу на важливість вивчення церковної геральдики. Ю. Шиманський, чий науковий шлях розпочався у Силезькому університеті (Катовіце), започаткував у Любліні власну наукову школу. Його вихованці - знані нині в Польщі та поза межами цієї країни історики К. Скупенський (дипломатика), Б. Трелінська (епіграфіка), Г. Серока (геральдика,