Читать реферат по логике: "Аналогія як традуктивний умовивід" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Наведемо деякі схеми обернення суджень і відповідні приклади:

А. Всі S, і лише S, є Р. Отже, всі Р, і лише Р, є S.

Всі слова, що означають назву предмета і відповідають на питання "хто?" або "що?", і лише вони, - іменники.

Отже, всі іменники, і лише вони, означають назву предмета і відповідають на питання "хто?" або "що?".

А* Всі S є Р. Отже, принаймні деякі Р, і лише вони, є S.

Всі метали - електропровідні.

Отже, принаймні деякі електропровідні, і лише вони, - метали.

Е. Жодна столиця держави не є Одесою. Отже, Одеса не є столицею держави.

І. Деякі чотирикутники, і тільки чотирикутники, є паралелограмами. Отже, всі паралелограми - чотирикутники.

Є принаймні два визначення простого категоричного силогізму. Коли розглядати їх поза контекстом, то переконливішим є те визначення, в якому зміст поняття "простий категоричний силогізм" розкривається шляхом з'ясування взаємозв'язку його термінів. Та якщо тема "Простий категоричний силогізм" розпочинається з визначення цього умовиводу, то воно буде містити помилку "невідоме через невідоме".

Звернемося до вже цитованого визначення силогізму: "Силогізм - це такий умовивід достовірності, в якому встановлюється зв'язок між крайніми термінами у висновку на підставі їх відношення до середнього терміна в засновках".

Визначуване поняття (ліва частина визначення) вважають невідомим, зміст якого розкривається з допомогою визначаючого поняття (права частина визначення), яке повинне бути відомим. Та якщо названу тему розпочати з цитованого визначення силогізму, то в його правій частині виявляться невідомі поняття, зокрема "середній термін" і "крайній термін".

Тому таке визначення силогізму можна дати лише після з'ясування структури простого категоричного силогізму. Розпочати ж цю тему варто "робочим" визначенням силогізму як опосередкованого дедуктивного умовиводу, що складається з двох засновків і висновку, які є категоричними судженнями. Адже всі поняття, які входять до правої частини цього визначення, відомі з попередніх тем.

Найближчим родовим поняттям стосовно "простого категоричного силогізму" є не "умовивід", а "опосередкований дедуктивний умовивід", з чим не можна не рахуватися, визначаючи поняття "простий категоричний силогізм".

Силогізмами іноді називають і умовні та розділові умовиводи. Якщо цю думку не поділяти, то слід вилучити з назви "простий категоричний силогізм" термін "категоричний": якщо немає некатегоричних силогізмів, то немає сенсу називати силогізм категоричним.

Скорочені розділові та умовні умовиводи теж іноді називають ентимемами.

Немає ясності і в з'ясуванні сутності аксіоми силогізму. Якщо з Двох засновків силогізму не можна зробити висновку, не враховуючи інформації, яка міститься в аксіомі силогізму, тобто якщо аксіома силогізму входить до його структури, то необхідно відмовитися від традиційного розуміння його будови. Якщо ж аксіома силогізму не додає нової інформації до тієї, що міститься в засновках, то яка ж це аксіома?

Адже вважається, що аксіома виконує роль аргументу аргументів. У нашому ж випадку вона може хіба що дублювати інформацію, яка міститься в

Похожие работы