Читать реферат по истории: "Битва за Київ 1941 року" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Вступ Дійсно, у великих книгах з історії Великої Вітчизняної війни, написаних за радянських часів, про оборону Одеси або Севастополя написані цілі розділи, а про 71-денну оборону Києва в кращому випадку пару абзаців. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни і особисто товариша Сталіна радянськими маріонетковими істориками і політробітниками як би нівелювались, численні жертви - применшувалися або взагалі не згадувалися. "Батько народів", вийшовши із стану прострації, в якому він перебував в перші дні війни, отримував доповіді про здачу все нових населених пунктів і захоплення німцями величезних за площею територій. Незважаючи ні на чию думку і не вірячи у великі втрати, він вимагав одного - стояти на смерть і відкинути фашистів. Танкова битва, організована Ставкою в районі Луцьк-Дубно, призвела до катастрофічної втрати радянських механізованих з'єднань. Війська не встигли зайняти могутні укріпрайони вздовж старого кордону, і, як наслідок, німці швидко їх обійшли.

Героїчна оборона Києва була завершена величезною за своїм масштабом битвою другої світової війни та повним оточенням радянських військ, між "Південь" і "Центр" Вермахта, яка проходила на території Київської, Черніговської, Сумської, Полтавської та Черкаської областей України. Ця битва завершилась величезною військовою катастрофою для СРСР, загибеллю всього Південно- Західного фронту, в результаті чого для німців був відкритий шлях на Москву та Лівобережну Україну із усіма наступними наслідками.

Серед дослідників історії другої світової нема єдиної думки. Деякі вважають, що Сталін спеціально здав німцям Південно-Західний фронт, тим самим намагаючись виграти час для підготовки оборони Москви. Інші думають, що Київський котел був фатальною помилкою Гітлера, через яку не вдалося взяти Москву.

Третя група істориків вважає, що Київський котел був стратегічною помилкою Сталіна, яка, навпаки, відкрила шлях німцям і на Москву, і на Лівобережну Україну. Згідно з їхньою думкою, якщо би ставка в кінці серпня - на початку вересня віддала резерви ні Жукову, Тимошенко і Єрьоменко для атак ворога, який заздалегідь перейшов до оборони, а Кирпоносу і Будьонному, то ні котла, ні подальшого наступу німців в глиб території СРСР не було б.

Однією з важливих проблем, яка потребує детального і всебічного вивчення є Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України.

Актуальність досліджуваної теми також посилюється через те, що хоча бої під Києвом були предметом багатьох досліджень радянських істориків, однак в жодному з них не розкрито питання, чи виправдана доцільність і необхідність жертв "Київського котла".

Географічні межі дослідження охоплюють не тільки територію Києва і Київської області, оборонні заходи включали в себе практично всю центральну Україну.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з червня по вересень 1941 року. Нижня хронологічна межа пов’язана з початком Великої вітчизняної війни (22 червня 1941 р.), що послужило поштовхом до мобілізації сил країни. Верхня межа обумовлена завершенням Київської стратегічної оборонної операції (26 вересня 1941 р.), коли Київ і Київська область були остаточно окуповані німецькими військами.

Джерелами роботи Схематично, заполітизовано

Похожие работы