Читать реферат по экологии: "Кислі рунти" Страница 20

(Назад) (Cкачать работу)

На першому етапі відродження хімічної меліорації кислих ґрунтів (2008-2010 рр.) треба застосувати вапнування щонайменше на 40 % загальної площі ґрунтів, які підлягають вапнуванню з доведенням цього показника у 2011-2015 рр. до 100 % (табл. 11).

Враховуючи те, що ґрунтова кислотність – це генетично притаманна конкретним ґрунтам природна властивість, невелику частку сильнокислих орних ґрунтів 380 тис. га найбільш доцільно перевести під пасовиська та сіножаті із спеціальним підбором травосумішок, які стійкі і найбільш адаптовані до кислого ґрунтового середовища. В цьому випадку витрати на меліорацію таких ґрунтів будуть зведені до мінімуму.

На середньо- та слабокислих ґрунтах на початковому етапі відродження хімічної меліорації доцільно проводити так зване “підтримувальне” вапнування, яке спрямоване на нейтралізацію підкислючої дії на ґрунт мінеральних добрив і гальмування процесів підкислення ґрунтів, з поступовим нарощуванням доз вапнування до об’ємів, прийнятих за звичайними нормами. За “підтримуючою” технологією значно скорочуються норми вапнякових меліорантів  до 1,0–1,5 т СаСО3 на 1 га. Названа технологія передбачає перед внесенням у ґрунт ретельне перемішування вапна з відповідними дозами органічних добрив, що сприяє його більш тривалій, або пролонгованій дії нейтралізації фізіологічно кислих мінеральних добрив і запобігає подальшому підкисленню ґрунтів. Обов’язковою складовою цієї технології є фітомеліорація, яка включає підбір і розташування в сівозміні сільськогосподарських культур, що витримують і непогано розвиваються в кислому середовищі ґрунту, тобто більш толерантних до високої кислотності.

Похожие работы