Читать реферат по истории: "Поляки очима українця 17-18 ст." Страница 6
(Назад)
(Cкачать работу)легко в них описанная, но которая, потрясши Польшу до самого основания, и колебавши ее более ста лет, низринула наконец в бездну ничтожества, а народу Рускому давши испить самую горестную чашу, каковую и во дни Нерона и Калигулы не все Христиане вкушали, преобразила его в иной вид и состояние [17]. Зло, звичайно ж, ішло від поляків (автор ледь не дослівно перекаже за Величком апокрифічний універсал, не забувши ні про Каїна та Авеля, ні про "заволочення за Віслу" – на чужие грунты и земли [18], але в основі всього лежала не їхня зла воля, а Боже прокляття: вийшов Каїн з-перед лиця Господнього (1М.4.16). Подібно до Каїна, поляки позбавлені божественної опіки, тому враг, ненавидяй добра, от ада изшедший, возмутил священную оную народов едность на погибель обоюдную [19]; знаряддям же своїм диявол, за Історією Русів, обрав "видуману" папою і римським духівництвом унію та заздрісних польських вельмож. Відтак, доки козаки, помщаючися за власні кривди, вели справедливу війну, Промысл Божій сприяв саме їм, а суд Божій переслідував поляків, натомість коли почалося взаємне кровопролиття – неминуемая месть Божія впала вже на самих українців, бо всякая кровь, проливаемая на земли, взыщется от рода сего [20].
За допомогою яких засобів автор матеріалізує свою похмуру візію – вже не належить до предмету нашої розмови. Але принагідно все ж варто зауважити, що мотив прокляття за братовбивство, втілений у демонічній сцені "Страшної помсти" Гоголя (цей твір Григорій Грабович слушно визначає як "осердя гоголівського міту про Україну") [21], де останнього нащадка роду гризуть все мертвецы, его деды и прадеды, где бы ни жили при жизни, підозріло паралелізується із саме так прочитаною Історією Русів [22], а вплив цієї пам’ятки на Гоголя загальновідомий.
На закінчення нагадаю, що польська сторона леґендою Вернигори врешті-решт теж призналася до "братерства/ворожнечі", яке бентежило українську думку середини ХVII – кінця ХVIII століть – але вже пізніше, в інакшому культурному контексті й через інакший поштовх. Багатошарова з точки зору міто-структурної будови [23], леґенда Вернигори породжувала й твори, сповнені оптимістичної віри в братерство народів-сусідів (пор. знамените полотно Яна Матейка "Вернигора", написане між 1875-1883 роками: постать натхненного козака-пророка розділяє дві групи персонажів – поляків та українців, проте на передньому плані художник зобразив дитя в білій одежі – символ примирення обох народів у майбутньому), і містичні візії розтятости/непоєднуваности, як у героя Юліуша Словацького (Sen srebrny Salomei), напівкозака-напівшляхтича, котрого мучить власний дуалізм Orlicy na polrozdartej / Maja,cej dwa serca i dzioby;/ Czlowieka z troistej osoby; / Z Lacha, z Kozaka i z czarta. Втім, як зауважив Станіслав Маковський, провідний польський дослідник проблематики, пов’язаної з леґендою Вернигори, Вернигора живе в Польщі й пророкує досьогодні [24].------------------------------------------------------------------------
ПРИМІТКИ
1 Ширше про це див.: Данієль Бовуа. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831-1863) / Перекл. з франц. Зоя Борисюк.- К.,1996.- С.51-57 passim; Григорій Грабович. Грані міфічного: образ України в польському й українському романтизмі // Григорій Грабович. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка.- К.,1997.- С.170-195.; Danuta Sosnowska. Ambiwalencje i sprzecznos’ci: o dziwnych Kozakach w polskiej literaturze
Похожие работы
| Тема: Алексей Петрович (1690-1718) |
| Предмет/Тип: История (Доклад) |
| Тема: Алексей Петрович (1690-1718) |
| Предмет/Тип: (Доклад) |
| Тема: Австро-турецкая война 1716 1718 |
| Предмет/Тип: История (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы