Читать реферат по основам права: "Міжнародні договори" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Меморандумом щодо подальшого застосування двосторонніх угод у відносинах між Україною і Республікою Австрія від 8 листопада 1993 p. вказані держави підтвердили свій намір врегулювати через обмін нотами двосторонні договірні від­носини у нових умовах, що склалися після проголошення України незалежною державою відповідно до положень їхніх конституцій. Дй здійснення обміну такими нотами Сторони зобов'язались надалі застосовувати ті двосторонні угоди, які свого часу були чинними між Республікою Австрія та СРСР. Сторони також вирішили інтенсивно продовжувати взаємні консультації з метою з'ясування, які угоди й надалі будуть чинними, а які мають бути замінені новими.

Аналогічно вирішуються питання щодо угод, укладених Україною чи СРСР з деякими іншими державами. Зокрема, під час проведених 1994 p. консультацій між делегаціями України та США з питань правонаступництва щодо двосто­ронніх міжнародних договорів, укладених між СРСР та США, було вирішено, що Угоди про взаємне падают у безплатне користування земельних ділянок під посольства у Москві та Вашингтоні від 16 травня 1969 р. та Угоди у вигляді обміну нотами з цього питання від ЗО березня 1977 p. є предметом правонаступництва України, оскільки існує справедливий ін­терес України в майні СРСР за кордоном. Проте щодо Угоди про умови будівництва комплексів будівель посольств від 4 грудня 1972 p. було домовлено, що вона не матиме свого за­стосування в українсько-американських відносинах, оскільки її умови виконано. Стосовно Угоди про рибальство біля узбе­режжя США від 26 листопада 1976 р. та обміну нотами у зв'язку з нею на консультаціях було констатовано, що вони вичерпали термін дії на момент правонаступництва.

Складнішими є питання про правонаступництво трьох та більше держав. Так, з питань правонаступництва України сто­совно двосторонніх міжнародних договорів, укладених між колишніми СРСР та Чехословацькою Республікою, ще три­валий час проводитимуться міжпарламентські консультації, адже державами-правонаступницями останньої стали Чехія та Словаччина. Вони, як і Україна, відповідно до ст. 34 Віденської конвенції 1978 p., вважаються зобов'язаними за угодами дер­жави-попередниці з огляду на норми міжнародного публічно­го права.

Правонаступництво може виявлятися і щодо багатосторон­ніх договорів. Так, 1985 p. СРСР уклав міжурядову Угоду з Болгарією, Німеччиною, Румунією і Чехословаччиною про бу­дівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Після розпаду СРСР і розподілу його власності 1994 p. було підписано міжурядові Угоди між Україною, Руму­нією і Словаччиною (правонаступницею Чеха-Словаччини) що­до продовження будівництва вказаного комбінату (ФРН На цей момент вийшла зі складу учасників, а Республіка Болгарія заявила про значне скорочення й без того невеликої частки своєї участі)*.

З багатьма державами Україна, ставши суверенною, уклала нові міжнародні угоди. Порядок їх дії на території України визначається, зокрема, Законом "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 р. Так, статті 7-10 встановлюють форми здійснення трансформації міжнародних угод, ст. 20 — порядок їх опублікування. До цих угод належать:

1.

Похожие работы