Читать реферат по всему другому: "Особливості перебігу та лікування сепсису у хворих з гнійно-запальними процесами м'яких тканин: Автореф. дис... д-ра мед. наук / С.Д. Шаповал, Харк. д" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ШАПОВАЛ СЕРГІЙ ДМИТРОВИЧУДК-616-089.168.1-06-002.3+ 616.94-08: 612.43/47+ 612/017 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ СЕПСИСУ У ХВОРИХ З ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ М’ЯКИХ ТКАНИН 14.01.03 – хірургія А в т о р е ф е р а т дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Харків – 1999 Дисертація є рукопис. Робота виконана у Запорізькому державному інституті удосконалення лікарів МОЗ України. Науковий консультант: заслужений діячнауки і техніки України, доктор медичних наук, професор Даценко Борис Макарович, Харківський інститут удосконалення лікарів, завідуючий кафедрою хірургії та проктології. Офіційні опоненти: Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, професор Велигоцький Микола Миколайович, Харківський інститут удосконалення лікарів, завідуючий кафедрою торакоабдомінальної хірургії. доктор медичних наук, професор Мамчич Володимир Іванович, Київська медична академія післядипломної освіти, завідуючий кафедрою хірургії, головний гепатолог України. заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Шифрін Григорій Аркадійович, Запорізький інститут удосконалення лікарів, завідуючий кафедрою анестезіології. Провідна установа: Інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН України, відділ анестезіологіі та інтенсивної терапії. Захист відбудеться “23” вересня 1999 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.01 при Харківському державному медичному університеті (310022, м.Харків, пр.Леніна, 4). З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м.Харків, пр.Леніна, 4). Автореферат розісланий“12” липня 1999 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцентТанько О.П. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Сепсис відноситься до числа найбільш складних хірургічних та загальнобіологічних проблем, основні аспекти якої за останні роки піддалися істотньому перегляду. Нові результати фундаментальних та клінічних досліджень патофізіології сепсису свідчать, що системна запальна відповідь організму на інфекцію є головним патогенетичним механізмом розвитку септичного npоцeсу [Ю.В.Одинець, 1997; В.Ф.Саєнко, 1997; П.Г.Брюсов та співавт., 1998; Б.Р.Гельфанд та співавт., 1998; І.А.Ерюхін та співавт., 1998; І.П. Шлапак, 1998; R.C. Bone, 1994; А.D.Cumming, 1994; E.H.Farthamann et al., 1994; U.Schoffel, 1994; D.C.Morrison et S.E. Bucklin, 1995 та інші]. Найважливішим досягненням, що змінило всю концепцію патогенезу сепсису, було відкриття групи ендогенних медіаторів системної запальної реакції, каскадний характер дії яких визначає основні клінічні прояви сепсису і веде до розвитку синдрому поліорганної недостатності [М.М.Вядро, 1990; С.М.Бєлоцький та співавт., 1998; В.А.Карлов, 1998; R.L.Barron, 1993; P.E.Marik, 1993; M.Odenh, 1993; D.Zhou et al., 1993; R.Belk,1994; R.Bone, 1994; A.D.Cumming, 1994; C.J.Lowensteim et al., 1994; A.Salgado et al., 1994; J.Cohen, 1995; A.S.Dofferhoff et al., 1995 та інші]. За останні 40-50 років суттєво змінився характер мікрофлори при сепсисі. До використання антибіотиків широкого спектру дії збудниками сепсису частіше були стрептококи і стафілококи, але з появою та широким клінічним застосуванням нових потужніх антибіотиків все більшу роль стала

Похожие работы