Читать реферат по всему другому: "Ефективність бронхологічних методів діагностики і лікування гострої дихальної недостатності у хворих із хронічними обструктивними захворюваннями леген" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 друкованих праць. Із них - 4 статті у фахових наукових виданнях, інші - в збірниках тез конференцій, конгресів. 3 статті автором опубліковані самостійно.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 131 сторінці машинопису, ілюстровано 21 таблицею, 10 рисунками, які займають 12 сторінок. Структура дисертації складається із вступу, 5 розділів (огляд літератури, матеріали та методи досліджень, 3 розділи власних досліджень), аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури, який включає 181 найменування використаних джерел, з яких140- кирилицею і41 - латиницею. ОСНОВНА ЧАСТИНА Матеріали і методи дослідження. Робота базується на результатах клінічного спостереження, обстеження і лікування 120 хворих з гострою дихальною недостатністю, які знаходилися на лікуванні у клініці інтенсивної терапії та реанімації Луганського державного медичного університету. Серед обстежених хворих було 68 чоловіків і 52 жінки віком від 21 до 65 років.

Хворі були розділені на 2 групи (по 60 чоловік): 1 група - пацієнти, у яких ГДН розвилася на фоні хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ), 2 група - пацієнти з ГДН, яка розвилася на фоні інфекційно-залежної бронхіальної астми (БА).

Для визначення ступеня важкості ГДН використовували класифікацію А.П. Зільбера (1989), згідно з якою стадія компенсації встановлена у 35 хворих 1 групи та 32 хворих 2 групи, стадія декомпенсації - у 25 осіб 1 групи та 28 осіб 2 групи.

У всіх пацієнтів проведено комплексне вивчення бронхолегеневої системи, яке включало і стан місцевих захисних механізмів органів дихання.

Для оцінки бронхолегеневої системи у цих хворих поряд з загальноклінічною та лабораторною діагностикою ураховували дані рентгенологічних, ендоскопічних, біохімічних, бактеріологічних та імунологічних методів дослідження.

Для вивчення функціонального стану органів дихання використовували волюметрію. З цією ж метою визначали показники кислотно-основного стану та газового складу крові (за допомогою апарата мікро-Аструп фірми "Radiometr").

Рентгенологічні методи полягали у рентгенографії органів грудної клітини в прямій та боковій (за необхідністю) проекції.

Під час ендоскопічного дослідження вивчали стан слизової оболонки трахеобронхіального дерева та його прохідність за допомогою ригідного бронхоскопа Фриделя (ФРН) з інжекційною ШВЛ та фібробронхоскопом BFP10 фірми "Olympus" (Японія). Бронхоскопічна оцінка запальних змін бронхів проводилася за класифікацією В.А. Герасіна (1981) і передбачала виділення двох основних видів ендобронхіту: катарального та гнійного.

Під час біохімічного дослідження бронхіального секрету визначали рН (за допомогою вітчизняного рН-метра), загальний білок (біуретовим методом) та сіалові кислоти (методом Гессе).

Цитологічні методи діагностики передбачали кількісне та морфологічне вивчення клітинного складу бронхоальвеолярної лаважної рідини (БАЛР).

Неспецифічні механізми захисту органів дихання оцінювали за функціональною активністю альвеолярних макрофагів (АМ). Про фагоцитарну активність АМ судили по їх життєздатності, проценту фагоцитозу (ПФ) і фагоцитарному

Похожие работы