пологів, 2285 історій розвитку новонароджених, 402 протоколи патолого-анатомічних розтинів.
Об'єктом популяційних досліджень обрали дітей, як контингент, що за способом свого життя не має професійних контактів з виробничими шкідливостями. Саме такий підхід рекомедований для вивчення впливу екологічних факторів на спадковий апарат (Пілінська М.А. і співавт,1992; Вельтищев Ю.Є.,1995). При формуванні репрезентативних груп проводили безпосереднє клініко-генетичне обстеження дітей: м. Івано-Франківськ - 203 дитини, с. Стецева Снятинського району - 185 дітей, с. Ільці Верховинського району - 177 дітей.
Матеріалом для ДГ дослідження служили відбитки правої і лівої рук дітей, у сім'ях яких не було спадкової патології . Відбитки пальців і долонь були одержані за методом Гладкової (1978) в модифікації Ковальчук Л.Є., Бондаренко М.В. (1997). Проведений багатофакторний кореляційний і дискримінантний аналіз 64 кількісних і якісних ДГ показників, який застосовується рядом авторів у антропологічних дослідженнях (Нечаева О.Б. і співавт., 1996). Використовувались алгоритми розпізнавання образів, реалізовані в комп'ютерній програмі, розробленій спільно з доцентом Івано-Франківського державного технічного університету Осипчуком М.М.
Матеріалом для дослідження функціонального стану генотипу служили епітеліальні клітини середнього шару слизової оболонки порожнини рота дітей. Приготування препаратів проводилось згідно із методикою Ганіної К.П. (1980). Забарвлення інтерфазних ядер здійснено по Фьольгену ( реакція специфічна для ДНК) в модифікації Ковальчук Л.Є., Случик В.М.(1996), і ацетоорсеїном ( для ідентифікації ядерець). Для аналізу відбирали по 100 ядровмісних клітин середнього (шипуватого) шару епітелію щоки кожного індивіда. Для зазначеної популяції клітин вираховували наступні цитогенетичні показники: індекс хроматизації (ІХ), статевий хроматин (СХ), нуклеолярний індекс (НІ), індекс морфологічно змінених ядер (МЗЯ).
Для цитогенетичного дослідження використувували цільну кров 139 дітей (78 дівчаток і 61 хлопчиків). Лімфоцити периферичної крові культивували по напівмікрометоду на живильному середовищі RPMI 1640 з фітогемаглютиніном "Difco" 66 годин при t-370С ( останні дві години з колхіцином "Merk"). Препарати фарбували рутинним методом за Гімза (Merk). Аналізували по 200 метафаз у кожного пацієнта, реєстрували всі аберації хроматидного і хромосомного типів. Аналіз зашифрованих препаратів проводили з використанням оптико-електронного комплексу "Метаскан-2".
Дані ЦЛ та ЦГ обстеження обробляли методом варіаційної статистики з використанням величин середньої арифметичної (М±m) і середньої похибки коефіцієнта імовірної різниці (t) і показника достовірності різниці (Р) по таблиці Стьюдента. Різниці вважали вірогідними при Р
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы