Читать реферат по всему другому: "Антропогенетичні особливості окремих популяцій дитячого населення Прикарпаття: Автореф. дис... канд. мед. наук / З.Р. Кочерга, Укр. наук. гігієн. цент" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

(Пілінська М.А., 1996), більше того, останнє є складовою та необхідною частиною генетичного моніторингу (ГМ) (Бариляк І.Р., 1995). Поряд з цим використовуються скринінгові дослідження: визначеня функціональної активності геному соматичних клітин (Ганіна К.П., Бородай Н.В., Центило Т.Д., 1991; Хусанова И.С., і співавт., 1997) і дерматогліфіка (ДГ) (Кочар Н.Р., Шереметьева В.А., 1981). Для прогнозування негативних генетичних наслідків мутаційногго тиску для наступних поколінь важливим є комплексне дослідження, що включає ГМ та вивчення спадкового апарату людей, які проживають на територіях з різним екологічним станом.

Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Основні положення дисертації були розроблені в рамках Державної науково-технічної програми“ Захист генофонду населення України”. Робота є фрагментом комплексної НДР “Оцінка генетичних наслідків антропогенного забруднення навколишнього середовища і перспективи їх попередження”(1995-1997) та “Розробка гігієнічних критеріїв генетичного ризику забруднення малими дозами іонізуючої радіації”(1998-2000).

Метаі завдання роботи.

Метою даної роботи було встановлення сумарного мутагенного на­вантаження навколишнього середовища на основі даних генетичного моні­торингу та антропогенетичних показників у дітей даних регіонів.

Основні завдання роботи:

І. Провести генетичний моніторинг на основі даних первинної медичної інформації пологових стаціонарів м. Івано-Франківська, м. Калуша, Снятинської, Городенківської та Верховинської центральних районних лікарень.

2. Виявити особливості ДГ показників у дітей досліджуваних регіонів, застосувавши факторнийматематичний аналіз.

3. Встановити вікові та статеві зміни спадкового апарату, зумовлені відмінностями цитологічних (ЦЛ) показників у всіх обстежуваних дітей.

4. Визначити спонтанний рівень хромосомних аберацій популяцій дитячого населення досліджуваних регіонів.

5. Розробити контрольний інтегральний показник стану генотипу дітей в залежності від статевих та етнічних особливостей.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше поєднані генетико-епідеміологічні дослідження та вивчення спадкового апарату дитячого населення Прикар­паття, що дозволило визначити показники спонтанного мутаційного процесу і тератогенних ефектів для реальних популяцій Івано-Франківської області. На основі порівняльного аналізу антропогенетичних характеристик та динаміки мутаційного процесу в кількох популяціях отримані дані системного негативного впливу на генофонд популяцій хронічного низькодозового опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, що реалізуються у нащадків як підвищення частоти ПВР та репродуктивних втрат. Показано, що особливу загрозу становить комбінація мутагенних факторів радіаційного та хімічного генезу.

Практичне значення отриманих результатів.

Запропоновано комплексну оцінку ступеня пошкодження спадкового апарату дітей і на основі кореляційного аналізу результатів ДГ, ЦЛ та ЦГ досліджень виведено інтегральний показник для популяцій кожного дослід­жуваного регіону.

Розроблено комп”ютерну програму оцінки ДГ-показників для встановлення етнічних і статевих особливостей дітей різних районів Івано-Франківської



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы