Читать реферат по истории: "Водний транспорт" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Водний транспорт

Водний транспорт давніший за походженням, аніж сухопутний. Він використовувався майже всіма народами ще з часів мезоліту (близько VIII тис. до н. є.). У кожній кліматичній зоні застосовувалися на водоймах найрізноманітніші типи пристосувань для транспортування людей і вантажів, а також для рибальства. Природні й штучні водні шляхи. Вигідне географічне розташування етнічної території України на історично сформованих шляхах між Північчю і Півднем, Заходом і Сходом, густа гідромережа визначили важливе значення місцевих водних шляхів сполучення і вплинули на видову структуру водного транспорту. Вже у період Київської Русі був відомий у Європі шлях «із варяг у греки», який проходив Дніпром через Київ і з'єднував Балтійське море з Візантійською столицею Константинополем. Тоді ж, за свідченнями давньоруських літописців, по Дністру транспортували сіль із Прикарпаття.

У XIV—XVII ст. у зв'язку з розвитком внутрішньої і зовнішньої торгівлі роль водних артерій України ще більше зросла. Особливо важливого значення вони набули на Поліссі, де не вистачало сухопутних комунікацій, а наявні через специфічність місцевих природних факторів весною і восени часто ставали непридатними для транспортно-виробничої діяльності.

Наприкінці XVIII — у XIX ст. у басейнах рік Дніпра і Прип'яті споруджуються штучні водні траси-канали — Дніпровсько-Бузький, Огінський, Березінський. Вони сприяли розширенню торговельно-економічних зв'язків населення Середнього Подніпров'я та Полісся з білорусами, поляками, народами Прибалтики і всього Балтійського водного басейну.

Штучними водними трасами і місцевими ріками активно перевозили продукти лісу, будівельні матеріали, хліб, промислові й ремісничі вироби тощо. Широко використовувалися для транспортування різноманітних товарів також Сіверський Донець, Інгулець, Південний Буг, Західний Буг, Тиса, Прут, Дністер. По Дністру, наприклад, сплавляли до чорноморських портів та в країни Південної Європи будівельний ліс, пиломатеріали (ґонт, дошки, бруси), вироби з дерева, залізо з Карпат, сіль з Гуцульщини та Покуття, хліб, олію, тканини, фосфорити та інші вантажі з Поділля. Примітивні транспортні засоби. Українцям здавна були відомі різнотипові засоби пересування водою. Найбільш архаїчним за походженням є пліт, який формували з кількох колод, з'єднуючи їх канатами, гужвою (запареними в гарячій воді або запеченими на вогні довгими гілками чи молодими стовбурцями дерев), мотузками з лика або поперечними дерев'яними брусками-планками. Розміри такого плоту залежали від призначення. Для індивідуального перевезення його зв'язували з п'яти-шести невеликих кругляків, для транспортування вантажів — з більшої кількості масивніших і довших колод. Пліт як засіб транспорту був практичним, насамперед, на маловодних артеріях.

Карпатськими і поліськими ріками в плотах сплавлялася велика кількість лісу і будівельних матеріалів. Такий пліт мав вигляд правильної трапеції з 6—20 і більше з'єднаних між собою колод довжиною від 4 до 25 і більше метрів, вершини яких спрямовувалися за течією ріки. Його формували на маловодді або на низькій ділянці берега ріки, щоб при підвищеному рівні води під час сходу снігового покриву, опадів чи випускання води із спеціальних водозбірників — «гатей»,

Похожие работы