Читать реферат по истории: "Водний транспорт" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

«клявз» (Карпати) — він міг плисти. Способи кріплення колод залежали від характеру русла водної артерії, практичного досвіду і традиційних народних прийомів. Так, у басейні Тиси передні кінці кругляків з'єднувалися за допомогою трьох-чотирьох поперечних брусів — «попруг». Для цього в попругах просвердлювали навпроти колод, а потім відповідно і в кожній з них, вертикальні отвори діаметром 5—6 см. У них забивали кілки завдовжки 40—70 см із твердих порід дерева — переважно бука. Додатково поперечні бруси з колодами перев'язували гужвою. Задня частина плоту кріпилася тільки за допомогою гужви.

На ріках басейну Прип'яті 6—20 деревин прив'язували до поперечних колод («рублів») гужвою на обох кінцях. Ув'яззю служили соснові, березові, ялинові, дубові дубці довжиною до 3 м. Плоти між собою скріплювали гужвою навхрест. 8—15 плотів з'єднувалися в «пас» (довжиною 80—120 м), а 10—12 пасів іноді сягали більше кілометра, об'єднуючись у так званий караван («колєю»). На другому-третьому плотах кожного паса сплавники («плигаки») зводили солом'яні будки, покриті ґонтом. У них вони ночували, відпочивали під час зупинок, зберігали їжу, одяг, інструменти. Останній пліт кожного паса мав спеціальний отвір, біля якого прив'язувалися різної довжини гостро затесані палі, що служили своєрідними якорями для зупинки сплавної деревини.

Величина і розміри плотів та сформованих з них сплавів залежали, з одного боку, від повноводності ріки, з іншого — від досвіду кожного керманича-плотогона. Зокрема, у верхів'ї карпатських водних артерій сплави складалися переважно з одного-двох плотів, а на Дністрі — у п'яти-семи і більше. Під час сплаву вони управлялися веслами, які кріпилися на спеціальному пристрої — «стільці». На коротких і легких плотах монтували одне-два весла («кирми», «керма») спереду, на довгих і масивних — два-три спереду і одне — ззаду.

Найбільших масштабів сплав лісу в плотах на ріках України досяг у другій половині XIX — на початку XX ст., що було зумовлено розвитком деревообробної промисловості й великим попитом на деревину на внутрішньому і зовнішньому ринках. З будівництвом якісних сухопутних доріг і залізничних колій сплав лісу в плотах почав занепадати і до кінця 30-х років XX ст. на більшості рік припинився. Найдовше він тривав на гірському Черемоші — до кінця 70-х років XX ст. Тепер про цей важливий у минулому вид водного транспорту і традиційне заняття українців свідчить унікальний Музей лісу і сплаву на Чорній Річці в Міжгірському районі, що на Закарпатті.

Людей, підводи і різні вантажі через широкі ріки перевозили поромами. Основу його становили два-три плоскодонні човни (басейни Десни, Дніпра, Прип'яті) або вже згаданий пліт (басейн Дністра), на які ставили балки і робили поміст з дощок. Останній обносили з обох боків перилами. Пором рухався за допомогою блоків по натягнутому між берегами ріки канату, а скеровувався довгою жердиною. На великих ріках (Десні, Дніпрі, Прип'яті та ін.) застосовувались також весла. Човни і судна. На ріках України побутувало багато видів човнів. Залежно від основних народних технологічних способів виготовлення їх можна поділити на два типи: видовбані з суцільних колод човни і човни з окремим каркасом, який обшивали дошками.

Довбаний човен відомий в Україні з часів неоліту (близько V тис. до н. є.). У



Интересная статья: Основы написания курсовой работы