Читать реферат по всему другому: "Механізми взаємодії систем регуляції агрегатного стану крові та водно-cольового обміну (автореферат)" Страница 4
(Назад)
(Cкачать работу)змін гемокоагуляції досліджували стан тромбоцитарно-судинного гемостазу (відсоток адгезивних тромбоцитів та індекс їх спонтанної агрегації), загальний коагуляційний потенціал крові (час рекальцифікації, протромбіновий і тромбіновий час, активований парціальний тромбопластиновий час), визначали фібринолітичну активність плазми, Хагеман-залежний фібриноліз, потенційну активність плазміногену та антиплазмінів, рівень фібриногену в плазмі крові, активність антитромбіну III та концентрацію в крові розчинних комплексів фібрин-мономеру;
-аналізували показники тромбоеластографії;
- для визначення змін фібринолізу досліджували інтенсивність сумарного, неферментативного і ферментативного плазмового та тканинного лізису азофібрину;
- для визначення змін протеолізу досліджували інтенсивність деструкції низько-, високомолекулярних білків і колагену з використанням азосубстратів;
- стан пероксидного окислення ліпідів і ферментативної системи протирадикального захисту оцінювали за рівнем дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, активністю супероксиддисмутази, каталази і глютатіонпероксидази.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі експериментальних досліджень створено нову наукову концепцію про взаємодію систем регуляції водно-сольового обміну і агрегатного стану крові та обґрунтовані її основні наукові положення:
1. Взаємодія систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну реалізується через гормональні механізми, які контролюють водно-сольовий гомеостаз. Ефекторною ланкою в механізмах інтеграції систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну є нефрон, як структурно-функціональна одиниця нирок, тромбоцити і ендотеліоцити, як клітинна основа первинного гемостазу.
2. Інтеграція систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну здійснюється на трьох рівнях: системному – через секрецію гормонів, органному – через зміни інкреторної діяльності нирок і клітинному – через зміни функціонального стану тромбоцитів та ендотеліоцитів. Фізіологічні зсуви на будь-якому рівні регуляції водно-сольового обміну або агрегатного стану крові закономірно індукують відповідну адаптаційно-компенсаторну реакцію з боку іншої системи.
3. В механізмах взаємодії регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну регуляторними контурами є ренін-ангіотензинова система, система АДГ – цАМФ, система б-ПНП – цГМФ, система L-аргінін – NO та система ейкозаноїдів. Надмірна активація або пригнічення будь-якого контуру регуляції водно-сольового обміну призводить до неадекватної реакції з боку системи регуляції агрегатного стану крові.
4. Ушкодження еферентної ланки взаємодії систем регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну здатне призвести до виникнення ланцюгу реакцій, які замикаються в порочне коло патологічного процесу.
Дістали подальшого розвитку уявлення про особливості екозалежних змін у системі регуляції агрегатного стану крові і водно-сольового обміну.
Практичне значення одержаних результатів. Експериментальні результати дисертаційного дослідження дозволили науково обгрунтувати причинно-наслідковий зв’язок між механізмами, які призводять до порушень процесів регуляції
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы