Читать реферат по предпринимательству: "Нова альтернативна енергозберігаюча система мікроклімату для ферм" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

виділяють тварини. Кожен грам конденсованих парів забезпечує утилізацію тепла в приміщенні на рівні 0,595 ккал. Конденсація водяних парів, крім додаткового тепла, забезпечує і безпосереднє їх видалення з повітря, а з ними й шкідливих газів (аміаку, сірководню, вуглекислого газу), які добре розчиняються в конденсаті. Додаткове очищення повітря від шкідливих домішок дає змогу взимку звести майже нанівець обсяг вентиляції, що забезпечує додаткову економію тепла. Додаткову економію тепла забезпечує також блокування інфільтрації холодного повітря через огороджувальні конструкції ззовні в приміщення і створення ексфільтрації теплого повітря завдяки надлишковому тиску повітря, що створюється приточними вентиляторами. Тепле повітря, яке виходить через огороджувальні конструкції (вікна, двері, стіни), віддає їм своє тепло — обігріває і різко зменшує тепловтрати приміщення. Отже, тепло, витрачене на обігрівання холодного повітря, що надходить під час вентиляції, повторно використовується вже для обігрівання огороджувальних конструкцій, тобто не випускається марно через труби в атмосферу, що спостерігається за традиційної вентиляції. Для забезпечення позитивного тиску повітря в приміщенні потрібна достатня його герметичність. Стіни, вікна, ворота, перекриття не повинні мати щілин. Двері мають бути постійно закритими. Особлива увага має бути зосереджена на щільності воріт у верхніх і бічних краях, за винятком нижнього боку, в якому допускається щілина завширшки 1–2 см для виходу повітря з приміщення. Недостатні теплозахисні властивості приміщень не можуть бути компенсовані запропонованою системою вентиляції, тому слід утеплити й герметизувати будівлю. Для оцінки ефективності роботи розробленої системи мікроклімату було проведено досліди на тваринах. Для цього були підібрані два свинарники, які були за своїми розмірами й теплотехнічними параметрами повністю однаковими. Кількість і склад поголів’я, яке утримували в приміщеннях, що порівнювали його вікові та вагові характеристики, істотно не різнилися. Діюча система вентиляції у контрольному свинарнику була представлена витяжними вентиляторами типу ВО-0,8 у кількості 8 штук, вмонтованими в стінах з обох боків приміщення на рівні 0,5 м від підлоги. Для обігрівання свинарника працював теплогенератор ТГС-300 по 3 години на добу. Результати досліджень свідчать, що в дослідному свинарнику, без застосування додаткових джерел нагрівання зовнішнього повітря, температура в приміщенні перебувала в оптимальних зоогігієнічних межах і становила 16,2°С на рівні тварин і 19,1°С — на рівні перебування людини за зовнішньої температури повітря 6,8°С. Приблизно на цьому ж рівні — 16,5 і 18,8°С, — відповідно, підтримувалася температура і в контрольному свинарнику, однак це потребувало періодичної роботи теплогенератора протягом 3 год на добу. Використання такого обладнання спричинило щодобову потребу в додаткових енергетичних затратах (37920 кВт електроенергії і 37 л палива). Експериментальна система мікроклімату на базі теплообмінної блокуючої вентиляції забезпечує підтримання відносної вологості повітря в свинарнику в межах, близьких до оптимальних значень. За період дослідів вона становила 76–80%. У приміщенні, де було встановлено традиційну систему забезпечення мікроклімату, відносна