Читать реферат по товароведению: "Ринок товарів легкої промисловості України (взуття)" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

найпомітнішою рисою вітчизняного ринку взуття є невідповідність асортиментної структури пропозиції та попиту різних вікових груп споживачів. Цим пояснюються великі обсяги нереалізованого попиту (15-16%) і вимушених покупок, тобто таких, що не зовсім задовольнили покупців (17-18%). Вибіркові спостереження, що здійснювалися протягом 1997-1999 років, засвідчили значну диференціацію рівня попиту та купівельної активності за віковими групами. Основним покупцем взуття (40%) є молодь віком від 17 до 30 років. Купівля у групі 30-45 років - трохи більше 25%, а на людей старшого віку припадає менше 15%. Що ж стосується пропозиції, то тут вироби молодіжного асортименту, за оцінкою торговців, займають не менше 80-82%. Значна диспропорція і за дитячим взуттям: питома вага попиту на нього становить 14%, а пропозиція - лише 6,5%. По-двійне перевищення пропозиції молодіжного взуття над попитом трейдери пояснюють найменшими ризиками, позаяк на його придбання ангажуються кошти найбільш платоспроможної частини населення - людей середнього віку, які швидше відмовлять у обновці собі, аніж своїм підрослим чадам. Майже 60% взуття населення України купує сьогодні на речових ринках. Тут взувається близько половини жінок і двох третин чоловіків. Купувати на ринках найбільше схильні підлітки, молодь, старше покоління, найменше - жінки середнього віку. Дівчата й молоді жінки, особливо по великих містах, віддають перевагу фірмовим магазинам, а жінки старші - універмагам та спеціалізованим магазинам.Осінньо-зимове взуття бажане зі шкіри, на літо - не кончеКупуючи взуття, жінки звертають особливу увагу на фасон, форму й висоту підборів, колір та матеріал верху. Чоловіків найбільше цікавить вага, матеріал підошви та спосіб її кріплення. Як показують результати опитування, 55% чоловіків і 65% жінок, купуючи осінньо-зимове взуття, надають перевагу виробам з натуральної шкіри, 10% покупців до матеріалу верху байдужі, але звертають увагу на фурнітуру та оздоблення. Менше прихильників натуральної шкіри серед покупців літніх туфель, босоніжок, сандалет - близько 45%; натомість більше третини опитаних віддають перевагу текстильному або текстильно-комбінованому взуттю. Шкіряні пі-дошви не надто популярні - їх воліли б мати 17% жінок і 12% чоловіків. Багато хто з покупців, а надто чоловіки середніх літ, віддають перевагу прошитому взуттю, однак його пропонується, на їхню думку, недостатньо.

Перспективи

За останні 5-6 років "взуттєвий парк" пересічної української сім'ї скоротився в середньому у 1,5 разу. 1998 року взуттєвий гардероб родини був оновлений лише на 16-17%, замість необхідних 38-40%. Практично не купують взуття пенсіонери, суттєво знизилася купівельна активність сільського населення. У 1998 році 3 і більше пар взуття придбали лише 12% дорослого населення країни, тоді як майже половина чоловіків і третина жінок не придбали жодної пари. Ще 5-6 років тому майже 60% населення України бажали придбати виключно продукцію зарубіжних виробників, а стійкими прихильниками вітчизняного взуття були лише 8%, та й то переважно на селі. Сьогодні на придбання імпортного взуття налаштовані 22% населення країни, для абсолютної ж більшості потенційних покупців не має значення, вітчизняний товар чи імпортний.

У доповіді неможливо окреслити всі проблеми, що виникли перед підприємствами "легенької", а