Читать реферат по товароведению: "Ринок товарів легкої промисловості України (взуття)" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Проблеми взуттєвої промисловості.

Ця галузь почала розвиватися в м. Києві ще наприкінці ХІХ століття у зв'язку з достатньої кількості сировини, наявністю робочої сили і зростанням міського населення.         Особливо стрімкий і комплексний розвиток підгалузі відбувся в 50-60-і роки ХХ століття, коли був створений практично новий комплекс: шкіряне виробництво, виготовлення взуття, випуск синтетичних підошов (на заводі "Вулкан"), випуск каблуків та інших деталей взуття із пластмаси (на заводі "Полімер"), фурнітури та ін.         Нерегульоване розширення імпорту взуття з початку 90-х років призвело до різкого спаду виробництва на вітчизняних підприємствах. Крім того, почався масовий вивіз шкіряної сировини. Зараз ринок взуття перенасичений завезеними товарами (неякісними) польського, китайського та турецького виробництва. За останні півтора - два роки обсяг пропозицій взуття зріс: завезено по 5 пар взуття на 1 особу. Деякі підприємства (ВАТ "Славутич - голова правління Кантур Валентина Михайлівна, КП "КиСПО" - директор Сальчук Анатолій Михайлович) опинились на межі банкрутства. За останні 6 років "взуттєвий парк" пересічної сім'ї скоротився у 1,5 разуУкраїнський ринок взуття дедалі більше насичується імпортними виробами, нерідко не найкращого гатунку. Вітчизняний виробник, покинувши потужні фабрики, перебрався у рятівну тінь напівкустарних майстерень. Високоякісне і дороге взуття провідних фірм поки що не по кишені абсолютній більшості населення країни, його частка в загальній структурі продажів не перевищує 5%. При загальному перевищенні пропозиції над попитом на ринку спостерігається брак взуття для всіх вікових груп, окрім молодіПропозицію визначає імпорт вкупі з псевдо імпортомПотужності вітчизняної взуттєвої промисловості дозволяють виробляти до 120-130 млн пар взуття щорічно. Проте останнім часом використовуються вони лише на 10-12%. Десятки підприємств галузі за останні три роки не спромоглися пошити бодай по одній парі взуття на кожного "середньо-статистичного" споживача. Порівняно з 1991 роком частка імпортних виробів у структурі пропозиції збільшилася по взуттю осінньо-зимового асортименту з 12 до 86%, весняно-літнього асортименту - з 24 до 88%, дитячому взуттю - з 18 до 91%. Асортимент представлених у роздрібній торгівлі товарів закордонного виробництва розширився у 7 разів, а виробів українських взуттєвиків - звузився у 2,5 разу. Втім, поняття "імпорт" умовне, позаяк на ринку повсякчас зростає кількість підробок, вироблених в Україні під лейбами відомих закордонних фірм. Останнім часом у структурі пропозиції дещо зменшилася частка елітного взуття. Через високі ціни контингент споживачів таких виробів в Україні обмежений 3-4% населення.Пропонують не те, що купуютьЧи не

Похожие работы