квартир з електричними й газовими плитами оплачують витрату електроенергії по різних тарифах, що певною мірою виправдано в умовах нерозвиненого ринку житла (якби тарифи були однакові, те різної була б ціна житла за інших рівних умов). Різні тарифи застосовуються також у години поєднаного максимуму для промислових і сільськогосподарських підприємств.
Під час обговорення мал. 4 ми мали на увазі, що як монополіст виступає приватна фірма. В CCCР як монополіст виступала держава, що визначала тарифи на електроенергію для різних споживачів. На мал. 4 приватний монополіст максимізує прибуток. Держава може мати інші цілі, наприклад максимізацію обсягу виробництва при нормальному рівні рентабельності. У цьому випадку тарифи будуть установлені на рівні середніх загальних витрат у крапці перетинання лінії АС із лінією попиту. Тому підвищені тарифи для підприємств можуть бути націлені на компенсацію збитків від продажу електроенергії населенню по знижених тарифах, що й має місце в Україні. Відзначимо, що в розвинених країнах картина інша - населення платить по більше високих тарифах, ніж фірми. Чому? Ми знаємо, що ціна вище на тім ринку, де еластичність попиту нижче. Попит населення на електроенергію менш еластичний з ряду причин: по-перше, населенню складніше, ніж підприємствам, замінити один вид енергії іншим, наприклад перейти з електрики на газ; по-друге, великі підприємства можуть частково самозабезпечуватися електроенергією; по-третє, можливості заощадження електроенергії також вище у фірм, чим у населення.
Звичайно, доцільність тієї або іншої форми цінової дискримінації повинна бути підкріплена економічними розрахунками. Адже підвищені тарифи для підприємств перейдуть у підвищені витрати на виробництво товарів й, можливо, більше високі роздрібні ціни для тих же споживачів. Непросто відповістити на запитання, чи буде при цьому досягнутий бажаний для держави соціальний ефект.
Висновок.Нам часто доводиться зіштовхуватися в житті з різними цінами на той самий товар. Цінова дискримінація - тільки одна з безлічі причин цінових розходжень. У своїй роботі я розглянула, як вона проявляється в тарифах на електричну енергію. В інших галузях цінова дискримінація приймає інші форми й переслідує інші мети, дослідження яких не менш цікаво й повчально.
Цінову дискримінацію часто вважають несправедливістю. Багато з людей випробовують роздратування, довідавшись, наприклад, що людина, що сидить поперед них у літаку, заплатила за квиток менше, ніж вони.
Закони, що забороняють деякі види цінової дискримінації, були прийняті на самих різних законодавчих рівнях - від федерального до місцевих. Є багато прикладів, які показують, що цінова дискримінація має й позитивні сторони, що нерідко й вона сприяє досягненню більшої справедливості. У чинність цих причин економісти ставляться до цінової дискримінації більше терпимо, ніж інша публіка, для якої згадана дискримінація завжди буде об'єктом критики.
Список літератури:Хайман Д. Н. «Современная микроэкономика: анализ и применение»,М.,1992, стр. 33-39. 50 лекций по микроэкономике, 2000, том 1, стр.133-137, 553-561. Макконелл К.Р., Брю С.Л. «Экономикс: Принципы, проблемы и политика» том 2. – М., 1996. Габиш Г., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С.
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы