Читать реферат по делопроизводству: "Строки виконання документів, порядок контролю за виконанням документів. Особливості організації конфіденційного діловодства, використання документів з" Страница 5

(Назад) (Cкачать работу)

Захист комерційної таємниці вимагає нормативно-правово­го регулювання. Законодавство оперує такими поняттями, як «конфіденційна інформація», «таємна інформація», «комер­ційна таємниця », « банківська таємниця ».

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про інформацію», за­твердженого Постановою ВР від 02.10.1992 р. № 2658-ХІІ [зі змінами], за режимом доступу інформація ділиться на від­криту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Визначаючи правові основи інформаційної діяльності, згада­ний Закон дає тлумачення поняття «режим доступу до інфор­мації» як передбачений правовими нормами порядок одержан­ня, використання, поширення та зберігання інформації.

У свою чергу, як зазначено у ст. ЗО цього закону, інфор­мація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну й таємну.

Конфіденційна інформація — це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізич­них чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відпо­відно до передбачених ними умов.

До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену зако­ном таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспіль­ству чи державі. Віднесення інформації до категорії таємних відомостей, які становлять державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до Закону про інформацію й забезпечується контролем, що здійснює держава в особі її ор­ганів, визначених Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.

Конфіденційна і таємна інформація поділяється на таку, що є власністю держави, і не є власністю держави. Щодо інформації, яка є власністю держави і перебу­ває в користуванні органів державної влади чи органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, для її збереження може бути; відповідно до зазначеного закону, встановлено обмежений доступ — надано статус конфіденційної чи таємної.

Закон України «Про державну таємницю», затверджений Постановою ВР від 21.01.1994 № 3856-ХП [із змінами], по­дає тлумачення поняття «державна таємниця» (далі — сек­ретна інформація) як таємної інформації, що охоплює відо­мості у сфері оборони, економіки, науки й техніки, зовніш­ніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим зако­ном, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Державним експертом з питань таємниць встановлюється ступінь обмеження доступу до інформації («особливої важли­вості», «цілком таємно», «таємно») — категорія, яка характе­ризує важливість інформації з обмеженим доступом, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою з проставленням відповідного грифа обмеження доступу на ма­теріальному носії документа.

Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією про­фесійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу й не порушує пе­редбаченої

Похожие работы