Читать реферат по делопроизводству: "Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст." Страница 2

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

людей. При середньому показнику 42 по Союзу, в РРФСР ця цифра дорівнювала 44, Україні — 40, Білорусії, Казахстані, Литві — по 35, Молдавії й Таджикистані (найменше) — по 29, зате у Вірменії — 57, а в Грузії— 73, Проте тільки на основі статистики було б ризиковане робити висновок, що інтелігентний рівень грузинського суспільства вищий, ніж в Україні чи Білорусії або в інших республіках, оскільки статистика не фіксувала якості освіти. Іноді деякі автори на основі статистичних даних про зростання прибутків "радянських людей" у грошовому виразі в 30-х роках видавали відповідні показники за реальне зростання прибутків, "забуваючи", що впродовж десяти років після 1928 р. реальна вартість радянського карбованця зменшилася приблизно у 10 разів.

Оскільки статистичну роботу завжди хтось планував, найчастіше держава, то організатори неодноразово "передбачали" одержання із заданою метою бажаних результатів. Так, під час підготовки польського перепису населення 1931 р. було дано вказівку записувати українську мову в різних визначеннях, мовляв, як й буде називати респондент: українська, руська, тутейша, гуцанська та ін. Перепис не мав графи "національність". Внаслідок цього за мовним показником перепису в Галичині виявилося всього 1,7 млн українців, 1,2 млн руськомовних; були ще гуцаномовні, а на Поліссі виявилось аж 700 тис. осіб з "тутейшою" мовою.

В Австрії результати перепису в гмінах обов'язково апробувалися на рівні повітових старост, тобто коригувалися у бажаному напрямі. Недарма в одному афоризмі австрійська статистика (І не тільки австрійська) характеризувалася через призму брехні. Мовляв, є три види брехні: мала, велика і дуже велика, або австрійська статистика.

Водночас статистика як історичне джерело має важливі позитивні аспекти. По-перше, тільки статистика здатна узагальнювати те чи інше явище у масштабах регіону, держави І всього світу, в числових показниках засвідчувати ступінь явища, його масштаби, динаміку чи тенденцію розвитку. По-друге, оскільки статистична робота ведеться за наперед заданою програмою, статистичні показники, отримані внаслідок такої роботи з різних років чи періодів, є зіставними, що дуже важливо для вивчення суспільних, економічних, демографічних., військових та інших процесів у русі. У зв'язку з цим відповідні статистичні ряди за багато років Іноді є дуже доказовими. Так, австрійська статистика населення Галичини за переписами 1857, 1869, 1880, 1890, 1900 та 1910 pp. переконливо виявила загальне зростання сільського населення і відповідно постійне зменшення селянського землеволодіння. Незаперечною стала тенденція до зниження відносної частки українського греко-католицького населення у Східній Галичині та зростання частки рим о-католиків. Можна було передбачити, що при збереженні старої Австрії ще на кілька десятків-сотню років українська етнічна територія Східної Галичини мала реальну перспективу переродитися на польську.

Промислова та інша статистика засвідчує, що наприкінці ХІХ-початку XX ст. Галичина мала динамічний розвиток промисловості. Активними були процеси урбанізації, зростання суспільної активності мас.

Нарешті, державна статистика навіть тоді, коли вона є "великою брехнею", розкриває методи урядової політики одурманювання мас. Але цей аспект не завжди помітний. Навпаки, люди довіряли


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы