Читать статья по этике, эстетике: "Професійна етика як складова деонтологічної культури педагога" Страница 6

(Назад) (Cкачать работу)

Сучасна медицина встановила, що переживання дитиною протягом тривалого часу несправедливості з боку педагога призводить до появи такого дидактогенного захворювання, як шкільний невроз. Несправедливість породжує й образи, які, в свою чергу, погіршують фізичне і психічне здоров’я, спричиняють конфлікти, гублять взаєрозуміння і довіру між педагогом і дитиною, підривають авторитет навчального закладу. Тому педагог завжди й у всьому повинен бути справедливим.

Важливою етичною категорією є педагогічна честь і гідність. Поняття честі, як і гідності в етиці розкривається з двох боків: як людина ставиться до самої себе і як до неї ставляться люди та як її оцінюють (честь); відповідність якостей людини запитам суспільства та самооцінка людиною суспільної та особистісної значущості (гідність).

Педагогічні честь і гідність виражають не тільки усвідомлення вчителем своєї значущості, а й суспільне визнання його якостей, досягнень, педагогічної праці. Порушення педагогом вимог суспільства до нього, до його діяльності означає невиконання ним професійного обов’язку та зневажливе ставлення до професійної честі й гідності, які передбачають прагнення підтримувати гарну репутацію, престиж, добру славу ставленням до своєї праці та безпосередньо своєю натхненною творчою діяльністю. Тому честь і педагогічна гідність тісно пов’язані з педагогічною майстерністю та з виконанням педагогом свого професійного обов’язку. Висока майстерність забезпечує результативність праці, що укріплює гідність педагога та сприяє високій суспільній оцінці професійних досягнень, що є вираженням честі.

Педагогічна совість - компонент педагогічної етики. Совість - це внутрішній регулятор поведінки людини.

Совість у педагогічній діяльності виступає саморегулятором діяльності вчителя, вираженням його внутрішньої етичної культури. Вона орієнтує його на відповідальне виконання своїх обов’язків, на розвиток особливої педагогічної інтуїції (не тільки розуміти, усвідомлювати, але й відчути душею, серцем), на об’єктивну оцінку своїх якостей, ставлення, своєї праці, на створення найсприятливіших умов для всебічного та гармонійного розвитку дітей, на постійне самовдосконалення.

З поняттям совість тісно пов'язане почуття сорому. Вчені вважають, що сором є моральним барометром совісті і класифікують його як внутрішній гнів, який має активний характер. Він не дає спокою справжньому педагогу, коли той проявив нетактовність, припустився помилки. Незадоволеність собою сприяє пошуку шляхіввиправлення промахів та удосконаленню професійної майстерності.

Педагогічна совість - це проявлення вчителем відповідальності не тільки за свої слова, вчинки, поведінку, діяльність, а й за дітей, яких навчає та виховує, за їх моральні устої, життєві позиції, їх майбутнє життя та діяльність.

Наступною важливою категорією педагогічної етики є педагогічний авторитет. Авторитет (латин. походження) в

Похожие работы