(Назад)
(Cкачать работу)незмінність тарифних ставок впродовж багатьох років (звичайно, тут йдеться не про теперішню інфляцію в Україні) посилює у страхувальників впевненість у фінансовій стійкості страхової організації. Зрозуміло, що при зміні конкретних обставин проведення страхової операції тарифи не можуть залишатись стабільними.
Розширення обсягу страхової відповідальності, якщо цьому дозволяють діючі тарифні ставки, є також однією з умов встановлення певної величини тарифів. Дотримання її є пріоритетним напрямком в діяльності страховика, виходячи з того, що чим значніший обсяг страхової відповідальності, тим повніше задовольняються інтереси страхувальників.
Визначення величини тарифної ставки має величезне значення для забезпечення рентабельності страхових операцій і діяльності страховика в цілому. Адже останній здійснює виплати по страховому відшкодуванню та інші витрати, формує прибуток лише за рахунок страхових платежів. Враховуючи це, величина страхових тарифів повинна бути достатньою для покриття всіх витрат страховика і забезпечення достатнього рівня прибутковості. Разом з тим у випадку, коли фактичний обсяг страхового відшкодування буде нижчим застосовуваної нетто-ставки, одержана економія може бути частково направлена для поповнення резервного й запасного фондів страхової організації, а також для зростання прибутку.
Для показників збитковості страхової суми як основи побудови нетто-ставок властиві значні коливання по видах і формах страхування, а також з врахуванням територіальних особливостей. Існують помітні розбіжності в обсязі нетто-ставок між однорідними об'єктами страхування в залежності від ступеня ризику їх загибелі чи пошкодження. В зв'язку з цим для приведення у відповідність страхових тарифів з обсягом збитковості страхової суми використовуються принципи диференціації тарифних ставок.
Наприклад, у страхуванні майна сільськогосподарських підприємств, фермерів та орендарів тарифні ставки диференціюються за територіями (виділяються Полісся, Лісостепова зона, Карпати, тощо); групами сільськогосподарських культур (зернові, овочеві, тощо); видами тварин (велика рогата худоба, вівці, тощо); групами основних і оборотних фондів (будівлі, устаткування, сировина, готова продукція, тощо).
Диференціація тарифних ставок в добровільному страхуванні стосується однорідних об'єктів, видів страхування і також враховує територіальні особливості. Територіальна диференціація зумовлена різним рівнем збитковості страхової суми в сільській місцевості та в містах, що пов'язано з менш високими показниками вогнестійкості сільських будівель, більшим ризиком їх затоплення під час повені. Навіть у одній місцевості в приватній власності залежно від вогнестійкості будівель із врахуванням матеріалів, з яких виготовлені стіни (дерево, цегла, бетон, тощо), а також покрівля (руберойд, шифер, черепиця, залізо), можуть встановлюватись різні тарифні ставки.
По страхуванню сільськогосподарських тварин диференціація тарифних ставок побудована на врахуванні різниці в показниках збитковості по видах тварин, к вікових групах.
Застосовується також диференціація тарифів по категоріях страхувальників з виділенням майна державних, недержавних юридичних осіб та приватних власників.
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы