Питома вага навантаження в брутто-ставці залежить від специфіки конкретної страхової операції, форми та виду страхування і, як свідчить міжнародна практика, коливається від 10 до 40%.
По своїй фінансовій природі нетто-ставка, будучи пов'язаною з ймовірністю нанесення страхувальнику певного матеріального збитку, відображає обсяг страхової відповідальності страховика. У випадку страхування майна чи підприємницьких ризиків, для яких властиві декілька видів страхової відповідальності, загальна нетто-ставка може складатись із суми декількох окремих нетто-ставок. Зазначимо також, що розмір нетто-ставки .перебуває під впливом багатьох чинників, що відображають конкретні умови, в яких знаходиться застраховане майно, здійснюється виробництво, живе й працює людина. Ступінь ймовірності нанесення шкоди в цих обставинах зумовлює необхідність диференціації тарифних ставок, про що буде йтися в даному розділі пізніше.
Навантаження до нетто-ставки повинно бути достатнім для покриття слідуючих накладних витрат страховика:
- оплати праці співробітників страхової організації;
- затрат на рекламу;
- адміністративно-господарських витрат (оренда приміщення, плата за комунальні послуги, тощо);
- оплата послуг підприємств зв'язку;
- відрахування в резервні та інші фонди Обсяг навантаження повинен бути достатнім і для формування прибутку страховика.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від А червня 1994 р. №358 "Про удосконалення механізму державного регулювання тарифів у сфері страхування" норматив витрат на ведення страхової справи не повинен перевищувати:
- з обов'язкового державного страхування — 6 відсотків розміру тарифу;
- з обов'язкового особистого страхування — 15 відсотків;
- з обов'язкового страхування майна та відповідальності — 20 відсотків.
Для забезпечення вищеназваних вимог необхідна постійна робота по встановленню, уточненню та коригуванню страхових тарифів, що передбачає дотримання деяких умов.
Однією з них є підтримання еквівалентності в інтересах страхових партнерів, що означає слідуюче. Нетто-ставки повинні якомога повно відповідати ймовірності збитку, бо лише в такому випадку кошти страхового фонду, одержані від страхувальників за тарифний період, будуть достатні для страхового відшкодування. Розмір тарифних ставок визначається, здебільшого, в регіональних межах (в Україні це Полісся, Лісостепова зона, Степова, тощо) в середньому на 5 або 10 років. В регіональних же межах повинна відбуватись поверненість виплачених платежів у вигляді страхового відшкодування. Дотримування умови еквівалентності інтересів страхових партнерів відповідає перерозподільчій природі страхування, зміст якої в замкнутій розкладці збитку одного застрахованого на інших.
Важливо забезпечити доступність розмірів страхових тарифів для якомога ширшої сукупності страхувальників. Якщо застосовувати надмірно високі тарифні ставки, то вони можуть бути не під силу багатьом суб'єктам внаслідок їх слабкого фінансового стану. Разом з тим, доступність тарифних ставок визначається, насамперед, числом страхувальників, а також кількістю застрахованих об'єктів.
Однією з умов визначення розміру страхових тарифів є їх стабільність на протязі тривалого часу. Саме
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы