(Назад)
(Cкачать работу)започатковано у1939 р. Л.В. Канторовичем, який вважається засновником лінійного програмування. Друге, розширене видання його всесвітньо відомої, але малодоступної через мізерний наклад праці"Математичні методи організації та планування виробництва" вийшло друком у1959 р. [21, с. 33].
Вибір моделі прийняття управлінських рішень залежить від конкретної ситуації й визначається сукупністю факторів, які впливають на дану ситуацію та дане управлінське рішення. Зі всіх факторів, які впливають на оптимальну структуру випуску продукції, вибираємо релевантні, які безпосередньо обмежують або дають здатність випускати більші обсяги продукції по окремих видах.
Процес максимізації прибутку на одиницю обмежуючого фактора може бути використаний тільки тоді, коли існує лише один обмежуючий фактор. Якщо є кілька обмежуючих факторів, тоді для знаходження оптимальної комбінації прийдется використати лінійне програмування.
Використання лінійного програмування є ефективним методом вирішення завдань управлінського обліку та контролінгу, тому що воно вирішує питання оптимального планування виробництва. Задачі оптимізації, в яких цільова функція є лінійною функцією незалежних змінних, а умови, що визначають допустимі значення цих змінних, мають вигляд лiнiйних рівняньi нерівностей, відносять до задач лінійного програмування. Лiнiйне програмування розвинулось у зв'язку з задачами економіки, з пошуком способів оптимального розподілу та використання обмежених ресурсів. Розвитокi ускладнення економічних виробничих процесів, обчислюваної техніки стимулює широке використання математичних методів в управлiннi, сприяє зростанню ролі лінійного програмування.
В даному випадку цільова функція максимізації прибутку буде мати наступний вигляд: П= Σ уi• (Цi- Взм.i) - Впост →max при обмеженнях: де Qі - обсяг попиту на і-у продукцію, нат. од.; Мі - максимальна потужність по виробництву і-го виду продукції, нат. од.; Цi - середня ціна одиниці і-го виду продукції, грн; Взм.i - змінні витрати на одиницю і-го виду продукції, грн; Впост- постійні витрати на обсяг продукції, грн; Рі - норма витрати j-го виду сировини на і-й вид продукції, нат. од.; Ci - максимально можливий обсяг закупівлі j-го виду сировини, нат. од.
Задачі лінійного програмування можна розв’язувати алгебраїчним і геометричним методами(за не більше, ніж 2-х змінних). Найбільш поширені алгебраїчні методи розв’язання задач - це симплекс-метод та методи з використанням ПЕОМ за допомогою спеціальних програм.
Після того, як оптимальний обсяг замовлень знайдений, необхідно провести ряд заходів щодо залучення додаткових замовлень на виробництво продукції. Окрім ціни на обсяг реалізації продукції можуть впливати такі фактори:
) незадовільна якість продукції;
) незадоволення періодичністю постачань;
) споживача не влаштовують умови оплати;
) споживач взагалі не знає про існування товару виробника.
Для ліквідації відзначених обмежень промислове підприємство повинне здійснити ряд заходів:
) проаналізувати якість продукції шляхом систематизації основних причин виникнення претензій по якості з боку споживачів;
) проаналізувати причини незадовільних термінів виконання замовлень і розробити пропозиції щодо забезпечення оптимальних термінів виконання
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы