- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
управління - це процес або форма діяльності, що передбачає керівництво певною групою людей чи орієнтацію її на досягнення мети організації [2, с. 34].
Управління - це цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої вона впорядковує та підпорядковує своїм інтересам певні елементи внутрішнього і зовнішнього середовища організації чи іншого об’єкта управління [3, с. 5].
Управління здійснює активний вплив на параметри будь-якого об’єкта з метою усунення небажаних відхилень від заданих режимів роботи, підтримання стану впорядкованості та динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем.
Управління не тільки вид діяльності, а й певна система, яка складається з двох частин: об’єкта і суб’єкта управління.
Об’єкт управління - це сама організація, її колектив, матеріальні, фінансові та інші ресурси.
Суб’єкт управління - це орган управління, керівники та апарат адміністративно-управлінських працівників організації, оформлений у вигляді відповідних посад [3, с. 6].
Взаємовідносини між суб’єктом і об’єктом управління - процес управлінської праці.
Управлінська праця - це планомірна діяльність працівників адміністративно-управлінського персоналу, спрямована на організацію, регулювання, мотивацію і контроль за роботою співробітників організації. Зміст управлінської праці залежить від його об'єкта і визначається структурою виробничих процесів, прийомами праці, її технічним оснащенням, а також взаєминами, що виникають у процесі виконання управлінських функцій.
Центральною фігурою сучасного менеджменту є менеджер. Варто зазначити, що на сьогоднішній день не склалося єдиного підходу до розуміння сутності терміну "менеджер".
За визначенням Завадського Й. С. менеджер - це керівник (директор, адміністратор, керуючий), що, як правило, має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку і прийняття рішень з організаційних питань менеджменту [4, с. 92].
Вітчизняні автори, такі як Кузьмін О. Є., Мельник О. Г вважають. Що менеджер - це управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку [6, с. 10].
Отже, менеджери - це професійний прошарок управлінців, головне завдання яких - координація й організація діяльності колективів на основі врахування об’єктивних законів і закономірностей, тобто управління на науковій основі. Найважливішою рисою професійного менеджера є його залучення до управлінської праці організації за певну плату. Такий критерій дає змогу відрізняти цю категорію професійних менеджерів від керівників-власників.
Робота менеджера відрізняється від обов’язків, наприклад працівника на виробництві чи в торгівлі, котрий повинен постійно виконувати денну норму виробітку. Робота керівника, особливо вищої ланки, не має чіткого завершення, йому доводиться відслідковувати ситуацію і приймати рішення практично постійно, в зв’язку з чим він завжди відчуває, що має зробити щось іще.
Таким чином, в керівника практично ніколи немає чіткого розпорядку робочого дня, однак, натомість у нього
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Теоретико методичні засади удосконалення механізму управління прац |
Предмет/Тип: ТГП (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы