(Назад)
(Cкачать работу)ні тоді, коли обмінюються еквіваленти, ні тоді коли обмінюються нееквіваленти. Обіг не створює ніякої вартості, а це означає, що джерело самозростання вартості треба шукати в тій сфері, де створюються вартості, тобто в сфері виробництва.
Для цього необхідно розшифрувати формулу Г – Т – Г1, особливо її перший акт Г – Т. Що купує підприємець на ринку з метою отримання додаткової вартості? Очевидно, такі товари, які можуть бути використані в процесі виробництва:
а) засоби виробництва ( речові фактори);
б) робоча сила ( особистий фактор).
Вартість речових факторів виробництва оплачена заздалегідь і самозростати в процесі їх використання не може. Ця вартість без кількісних змін переноситься у вартість готової продукції, отже, і тут джерела додаткової вартості ми не знайдемо.
В акті Г – Т власник грошей купує не лише засоби виробництва, які є звичайним товаром, а й особистий фактор – робочу силу, яка є товаром специфічним.
Капітал існує у трьох основних формах: грошовій, продуктивній і торгівельній. Грошовий капітал є першою формою капіталу. Його функція полягає в тому, щоб створити умови для поєднання факторів виробництва (робочої сили і засобів виробництва).
Так у функціональних капіталістів дуже часто з’являються вільні гроші. Один з них продав партію товарів і виручені гроші чекають, поки господар домовиться про придбання необхідних йому засобів виробництва чи для виплати зарплати. Інший збирається збудувати новий цех і нагромаджує гроші. У кожного з них нагромаджуються амортизаційні фонди.
З іншого боку, у капіталістів й інших громадян суспільства часто виникає тимчасова потреба в грошах. Один має виплатити зарплату працівникам, а гроші за відправлену роботу ще не поступили. Інший має оплатити значну партію товарів, яку він хоче купити. Ще інший збирається щось будувати. Наявність тимчасово вільних грошей і тимчасова потреба в них сполучаються у кредитних відносинах. Тимчасово вільні кошти надаються у тимчасове користування. Крім того, що вони мають споживну вартість як гроші, вони набувають добавлену споживну вартість – здатність приносити доход. Вартість грошей як капіталу визначається не їх вартістю, а тим доходом, який вони приносять своєму власнику.
Продуктивний капітал бере участь у створенні нової вартості. Капітал стає продуктивним тільки тоді, коли сприяє зростанню вартості.
Ми знаємо, що місячна зарплата одного працівника згідно з контрактом становить близько 200 г. о. Завдяки чому наймані робітники можуть бути фактором зростання капіталу? Відповідь на це питання криється у характері найманої праці. Для останньої характерно, що її здійснюють за допомогою засобів виробництва, які не належать працівникові; що власник засобів виробництва керує цим процесом; що результати виробництва не належать безпосередньо виробникові. Але незважаючи на всі ці чинники, наймана праця залишається працею, що за умов товарного виробництва зберігає притаманний праці товаровиробника ознаки: вона утворює завдяки своєму подвійному характеру споживну вартість та вартість товару. Отже, підприємець наймає працівників саме тому, що їхня праця може створювати вартість, на відміну від засобів виробництва, які, не створюючи вартості, тільки переносять власну вартість на продукт. Вартість,
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы