(Назад)
(Cкачать работу)він зазнав незначних змін, оскільки тільки в 2005 році відбувся його ріст на 4035 тис. грн, а в подальшому його розмір залишався незмінним та становив 21105 тис. грн.
Висновки
Розглянувши різні системи медичного страхування зарубіжних країн світу, очевидним є той факт, що кожна розглянута нами країна має певний, особливий вид страхування. І тому не існує універсальної моделі, яка б підходила усім країнам. Кожна держава повинна розробити, запровадити найбільш оптимальну для громадян модель медичного страхування і забезпечити реалізацію та контроль за нею. Звичайно, це не виключає можливості та потреби її реформування, але якнайшвидше впровадження оновленого медичного страхування дозволить країні розвиватися далі.
Зараз розвиток системи охорони здоров'я в Україні відбувається в умовах внутрішніх протиріч соціально-економічного розвитку держави. Галузь потерпає від непослідовної соціально-економічної політики, нерівних умов для ведення медичної практики різними суб1єктами господарювання та несприятливого інвестиційного клімату в галузі охорони здоров'я.
Багаторічний світовий досвід у галузі медичного страхування свідчить про високу ефективність різних моделей та систем медичного страхування та страхування здоров'я. Існують три основні види фінансування охорони здоров'я і у відокремленому вигляді вони практично не використовуються ні в одній державі, але в деяких державах займають домінуюче положення. Так, в Англії, Ірландії, Шотландії, Італії та Данії домінує державна система фінансування. В таких країнах як Німеччина, Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Швеція та Японія домінує система обов'язкового медичного страхування, в той час, як у США має перевагу змішана форма фінансування медичної допомоги.
Дуже важливо, щоб Україна при запровадженні страхової медицини, нової системи надання медичної допомоги, введення платної медицини та системи оплати за надані послуги перейняла позитивний світовий досвід та врахувала ті помилки, через які пройшли інші країни.
Медичне страхування, яке провадиться в обов'язковій формі, набуває рис соціального страхування, оскільки порядок його проведення визначається державним законодавством. Обов'язкова форма страхування координується державними структурами. Страхові платежі, сплачувані громадянами та юридичними особами, мають форму податку. Обов'язкове медичне страхування перебуває під жорстким контролем держави і характеризується безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу планувати медичну допомогу завдяки тому, що надходження коштів до страхового фонду характеризується стабільністю. Список використаної літератури1. Україна. Закони України. Про страхування. [Електронний ресурс] : Закон (від 18 жовтня 2011 року N 3925-VI ). - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua
2. Александрова Н.М. Страхування: навчально-методичний посібник / Н.М. Александрова. - К.: ЦУЛ, 2007. - 202 с.
. Внукова Н.М. Соціальне страхування: науковий посібник / Н.М.Внукова, Н.В. Кузьминчук. - К.: Кондор, 2008. - 352 с.
. Губар О.Є. Медичне страхування в країнах Європейського союзу / О.Є.Губар // Фінанси України. - 2008. - №7. - С. 123-125.
. Євсєєнко В.О. Проблеми впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні / В.О. Євсєєнко // Прометей. - №1 (34). - 2010. - С. 262-263.
. Єрмілов В.
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы