Читать реферат по делопроизводству: "Ділова дискусія. Культура проведення суперечки." Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Критикуючий підхід до ведення суперечки, коли одна зі сторін цілком акцентує увагу лише на недоліках, слабких місцях і позиціях своїх опонентів, не хоче і не прагне побачити позитивні елементи в протилежній точці зору і не може запропонувати своє рішення.

Демагогічний підхід до ведення суперечки, що полягає в тім, що одна зі сторін веде спор не заради істини, а швидше за все для того, щоб повести дискусію убік від істини, переслідуючи при цьому свої особисті, часто невідомі учасникам суперечки цілі.

Прагматичний підхід до ведення суперечки, що полягає в тім, що одна чи кожна зі сторін веде спор не тільки заради істини, але заради своїх практичних, іноді меркантильних цілей, що сховані і не відомі співрозмовникам.

Цілі ведення спору, у залежності від того, спрямовані вони на рішення обговорюваної проблеми чи, навпаки, на те, щоб створити додаткові проблеми і бар'єри, можуть бути розділені на дві групи: конструктивні й деструктивні.

Перелічимо найбільш характерні конструктивні цілі ведення дискусії, спора:

обговорити всі можливі варіанти рішення проблеми; виробити колективну думку, колективну позицію по якому-небудь питанню; привернути увагу до проблеми якнайбільше зацікавлених і компетентних осіб; спростувати ненауковий, некомпетентний підхід до рішення проблеми, викрити помилкові слухи; залучити на свою сторону більше персон, готових до співробітництва; оцінити можливих однодумців і супротивників.

Деструктивні цілі, що можуть бути цілями окремих груп і учасників суперечки:

розколоти учасників суперечки на дві непримиренні групи;завести рішення проблеми в тупик;опорочити ідею і її авторів;перетворити дискусію в схоластичну суперечку; використовуючи свідомо помилкову інформацію, повести суперечку по помилковому шляху;розгромити інакомислячих, дискредитувати опозицію.

Очевидно, цих цілей, як конструктивних, так і деструктивних, значно більше. Крім того, у чистому виді вони, як правило, не виявляються в рамках однієї суперечки, а можуть реалізуватися в самих різних сполученнях. Техніка переконання Що ж робити, якщо виникає реальна необхідність довести свою точку зору керівнику, ще й не зіпсувавши з ним відносин?

Правильний спосіб довести свою думку означає не прагнення привести керівника в замішання і не демонстрацію йому його некомпетентності в якому-небудь питанні, а рішення важливого ділового питання. Крім того, бажано не сперечатися з керівником у присутності третього обличчя.

Виступаючи проти думки керівника, важливо:

знати, коли потрібно, а коли не потрібно відстоювати свою точку зору; знати, які питання можна обговорювати, а які – ні; знати, як заперечувати, не викликаючи роздратування, як доводити свою думку і не бути неприємним при цьому для свого керівника.

Якщо Ви вважаєте, що необхідно заперечити своєму керівникові, постарайтеся зробити це тактовно, уникаючи при цьому конфронтації і ворожій реакції.

Характер протиріч у суперечці нерідко залежить від обговорюваного питання, емоційного тла при його обговоренні, психологічної міжособистісної сумісності осіб що сперечаються і від міцності й досвіду

Похожие работы