- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Складне речення. Складносурядне речення
План1. Поняття про складне речення, його функції в мові.
. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення:
а) сполучники;
б) сполучні слова;
в) інтонація;
г) порядок розміщення речень.
. Типи складних речень:
а) складносурядні речення;
б) складнопідрядні речення;
в) безсполучникові складні речення;
г) складні речення з сурядністю і підрядністю, або складні синтаксичні конструкції.
. Складносурядні речення, їх функції у мові.
а) Структура складносурядних речень.
б) Різновиди складносурядних речень:
складносурядні речення з єднальними відношеннями;
складносурядні речення з приєднувальними відношеннями;
складносурядні речення з протиставними відношеннями;
складносурядні речення з розділовими відношеннями;
складносурядні речення із зіставними відношеннями;
складносурядні речення змішаного типу.
. Висновки.
1. Складним називається речення, яке складається з двох або кількох простих речень, поєднаних в єдине смислове та інтонаційне ціле. Компоненти складного речення простими реченнями називаються умовно, оскільки, будучи подібними до них за будовою, в складному реченні вони втрачають свою смислову самостійність та інтонаційну закінченість, які характерні для простого речення: Сміялося весняне сонцеві вели свою одвічну і золототкану пісню веселі бджоли (Ю. Збанацький). Осінній ліс був легкий і прозорий од жовтого листя, яке вже почало опадати, та від білого проміння (Є. Гуцало).
Складні речення, як і прості, виконують у мові комунікативну функцію і поряд з простими реченнями вони є досконалим засобом формування, вираження й повідомлення думки.
Складні речення мають такі ж ознаки, як і прості, а саме: вони виражають відносно закінчену думку, мають завершену інтонацію, про щось повідомляють тощо.
Проте на відміну від простих речень вони мають два і більше предикативних центри і, отже, значно складнішу граматичну структуру, оскільки будівельним матеріалом для складних речень є прості речення, тоді як для простих речень - слова і словосполучення. Так, у складному реченні Зацвіли каштани в пелюстках проміння, і хитає віти теплі вітровій (В. Сосюра) можна виділити 2 частини, які мають будову простих речень: 1 - зацвіли каштани в пелюстках проміння і 2 - хитає віти теплі вітровій. Кожна з частин має свій предикативний центр: 1 - каштани зацвіли; 2 - вітровій хитає.
Складне речення з погляду змісту і структурно-інформаційного оформлення є неподільною єдністю, оскільки думка, яка ним виражається, зберігається при тісному смисловому зв’язку всіх його складових частин, що мають будову простих речень. Напр., у реченні Хто не жив посеред бурі, Той ціни не знає силі. (Л. Укр.) перше речення відповідає на питання, зумовлене змістом другого (хто саме?) і пояснює підмет головного речення, виражений займенником той.
У реченні з усього випливає, що в сучасному світі місце, стан та соціальний статус людини в суспільстві та державі має визначатися одночасно двома компонентами - працею та власністю (з журн.) друге речення відповідає на питання, зумовлене змістом першого (що саме випливає?) й виступає у функції розгорненого додатка при присудку головного речення, вираженому дієсловом.
У
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы