- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
панцирних риб.
Загальна потужність верств нижнього девону досягає 450-500 м. Нижній девон дещо дислокований. Верстви його перегнуті у складки, видовжені у північно-західному напрямі.
Відклади середнього девону в основному представлені вапняковими і доломітними сірими, темно-сірими та майже чорними бітумінозними й тріщинуватими.
Вапняки доломітизовані, сірі, жовтувато-сірі, з порверстками пісковиків незначної товщини. Узгоджено залягають на нижньому девоні. Потужність пластів середнього девону до 30 м.
Верхній відділ девонської системи представлений кристалічними, іноді піскуватими доломітами, здебільшого сірого кольору. Вони перешаровуються з вапняком верствами глинистих сланців і пісковиків. Верхню частину розрізу складають потужні товщі сірих або темно-сірих вапняків.
Загальна потужність верхнього відділу девону від 30-50 м до 200 м .
Кам’яновугільні відклади в межах району не зустрічаються. Уламки порід цього віку зрідка трапляються в складі конгломератів мезозою.
Відклади мезозойського віку мають велике поширення за винятком тріасу. Про верстви тріасової системи на платформенній частині західних областей України в доступних джерелах достовірні відомості відсутні.
Юрська система в межах району представлена сарито-кристалічними проверстками зеленувато-сірих мергелів. Загальна площа юрських відкладів не перевищує 50 м.
Крейдова система в межах району представлена своїм верхнім відділом і, зокрема, сеноманським, туронським, сенонським, емшерським, сантонським, кампанським ярусами.
У нижній частині сеноманського ярусу залягають глауконітові пісковики і піски зеленувато-сірі і сірі, різного гранулометричного складу − від дрібнозернистих до крупнозернистих. На них нашаровуються вапняковисті пісковики, піскуваті вапняки, переважно світлого забарвлення і міцні. У верхній частині розрізу піскуваті мергелі. Потужність товщ сеноману від 2 до 36 м.
Утворення туронського ярусу залягають на сеноманських. Склад їх досить одноманітний. Переважають верстви крейдових мергелів, біла глиниста крейда зі стяжіннями чорного кременю та проверстками щільного і черепашкового вапняку. Потужність туронських відкладів від 5 до 60 м .
Відклади сенону потужністю 20-30 м представлені мергелями і сірими вапняками, іноді піскуватими.
За окремими фондовими матеріалами між сеноном і синтоном виділяється так званий емшерський ярус, представлений голубувато-сірими або зеленуватими м’якими мергелями та білими глинистими вапняками, загальною товщею 18-20 м.
Синтонський ярус представлений світло-сірими і жовтувато-сірими мергелями і м’якими вапняками з нечіткою верствуватістю, загальна товща яких становить 20-30 м.
Товщі кампану складають сірі або темно-сірі плитчасті мергелі, що перекриваються, так званими, косоверствуватими пісковиками, на яких знову залягають піскуваті мергелі сіро-зеленого кольору.
Відклади третинної системи виражені породами тортонського ярусу, що залягають на сильно розмитій поверхні верхньої крейди. Для них характерне порівняно невитримане залягання по потужності і поширенні.
У нижній частині розрізу вони представлені серією зеленувато-сірих глин або світло-сірих кварцевих чи кварцево-гладкомітових пісковиків на вапняковому цементі. Місцями
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы