Читать курсовая по политологии: "Політична система Грузії від розпаду СРСР до наших днів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ЗмістВступ

Розділ 1. Теоретичні засади вивчення політичної системи і політичного режиму Грузії

.1 Стан наукового вивчення політичної системи Республіки Грузія

.2 Дефініції, структура та фундаментальні моделі дослідження політичних систем

.3 Підходи до вивчення політичного режиму держави

Розділ 2. Специфіка політичної системи Грузинської Республіки

.1 Правові основи функціонування політичної системи Грузії на рівні вищих органів державної влади

.2 Правові основи функціонування політичної системи Грузії на рівні вищих органів державної влади

.3 Особливості недержавних елементів політичної системи

Розділ 3. Трансформація та становлення демократичного режиму Грузії як постсоціалістичної держави

.1 Характерні риси формування грузинської демократії

.2 Особливості сучасного політичного режиму Республіки Грузія

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Процес перебудови в Радянському Союзі почався із здійснення принципу гласності. Здійснення принципу гласності привело до формування політичних груп і організацій, що мали різні політичні цілі та напрямки.

Однією із перших політичних організацій в Грузії радянського періоду було «Товариство Іллі Чавчавадзе», засноване в 1987 році. Товариство ставило за мету боротьбу за звільнення Грузії, за демократію і створення капіталістичної економіки. Багато діячів «Суспільства Іллі Чавчавадзе» надалі стали лідерами політичних партій.

У 1988-1989 роках на політичну арену вийшли: Партія національної рівноправності, партія Національної незалежності Грузії, Народний фронт Грузії, Товариство Іллі Праведного, Товариство Шота Руставелі, Товариство зелених Грузії та ін. Політичні партії отримали можливість легальної діяльності.

Разом з Звіадом Гамсахурдіа і Мерабом Костава на чолі національного руху стояли: Іраклій Шенгелая, Тамар Чхеїдзе, Георгій Чантурія, Іраклій Церетелі, Іраклій Батіашвілі та інші. Головну силу національного руху являло студентство Тбіліського державного університету. Студенти заснували прес-клуб, роботою якого керували: Дато Турашвілі, Пікрія Чихрадзе, Тедо Ісакадзе, Ніколоз Ніколозішвілі, Георгій Маісурадзе та інші. Піднесення національного руху відбувалося і в інших містах Грузії: Кутаїсі, Батумі, Сухумі і т. д.

Разом із демократичними перетвореннями в країні, в доповненнях до Конституції містилися цілком неприйнятні пункти, що мали на меті не допустити розвал Радянської імперії. Обговорення доповнень до Конституції набрало загальний характер. Значна частина суспільства вимагала заміни формулювання зазначених пунктів та відновлення права вільного виходу республік зі Радянського Союзу. У формуванні громадської думки в Грузії велику роль зіграв відомий громадський діяч Акакій Бакрадзе.

З 4 квітня 1989 року в Тбілісі мітинги протесту перед Будинком Уряду прийняли постійний характер. Мітингувальники вимагали скасування автономії Абхазії. Це була природна реакція на антигрузинські дії абхазьких сепаратистів. У рух протесту включилися різні політичні партії та організації. Однак вимога скасування автономії Абхазії відступила на другий план, так як мітингувальники висунули вимогу відновлення державної незалежності Грузії. Група молоді перед Будинком Уряду

Похожие работы