Читать курсовая по политологии: "Політична система Грузії від розпаду СРСР до наших днів" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

комплексному дослідженні політичної системи Грузії.

Структура роботи: курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

грузія політична система

Розділ 1. Теоретичні засади вивчення політичної системи і політичного режиму Грузії.1 Стан наукового вивчення політичної системи Республіки Грузія

Проблема вивчення політичних та суспільних трансформацій має важливе теоретичне та практичне значення для суспільств, що перебувають в процесі змін. Поняття «трансформація» досить часто вживається для позначення тих процесів, що сьогодні відбуваються в колишніх соціалістичних країнах. Цим терміном, як і терміном «модернізація», прагнуть підкреслити неідеологічний характер змін, що відбуваються, але в реальності ці поняття несуть у собі різну базу ідеології. Якщо для одних трансформація - це позитивний процес, який варто всіляко підтримувати, у результаті якого вчорашні країни соціалізму повинні повернутися до числа нормальних, демократичних цивільних суспільств, що ефективно розвиваються. То для інших трансформація - це процес негативний, руйнівний, нав’язаний ззовні, що привів до невідповідності економіки, суспільного порядку і духовних основ цих суспільств.

Минуло чимало часу після розпаду самої радянської системи. Отже, тепер можна спробувати зробити деякі висновки з низки намагань створення на руїнах посткомуністичних країн політично спроможних і економічно розвинутих демократичних держав. До таких належить Грузія.

Процес трансформації політичної системи Грузії відбувався нерівномірно в зв’язку з тим, що тривалий час при владі знаходилися представники комуністичної номенклатури, крім того, ця держава була в складі Радянського Союзу. В останні роки свого існування московська комуністична верхівка заохочувала сепаратистські настрої в автономіях союзних республік, і підтримувала оформлення квазі-державних установ за прямої участі російських військових і спецслужбових кадрів, що протистояли республіканському центру. Саме тому після розпаду СРСР Грузія успадкувала проблеми з внутрішніми автономіями. У 1992-1993 рр. напруга переросла в збройне протистояння. За участі російських найманців і російської зброї в протистоянні Грузія втратила контроль над більшою частиною Абхазії та Південної Осетії, грузинські державні установи на цих територіях були згорнуті, а сепаратистські режими заохочували прийняття громадянами російського громадянства. В свою чергу, така нестабільність не могла не позначитися на ефективності функціонування політичних інститутів в державі.

Протягом періоду незалежності Грузії, в політичній системі країни чітко зафіксувалася президентська форма правління. Це сприяло значному впливу президента на інші гілки влади, що не могло не позначитися на процесі трансформації. Як наслідок, трансформація в Грузія набула гібридних ознак.

Найбільш важливі особливості партійного розвитку в Грузії з моменту здобуття незалежності, які відрізняють його від партійного розвитку в більшості країн Східної та Центральної Європи є вкрай нестабільні партії та напівавторитарний фон, на якому багатопартійна політична система еволюціонує. Наслідком цього є те, що поняття, які використовуються для вивчення діяльності


Интересная статья: Основы написания курсовой работы