Читать курсовая по технологии машиностроения: "Проектування ліфтової установки для житлової будівлі" Страница 11

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

поступальний рух кабіни. КТШ виготовляють із сталі або чавуну. Він складається із ступиці, диску і обода. Для полегшення конструкції шківа диск виконаний відносно тонким із ребрами жорсткості. Ступиця КТШ насаджується на тихохідний вал редуктора, в без редукторних лебідках на вал електродвигуна. Кріплення ступиці здійснюється за допомогою нагвинчених на вал гайки і контргайки, а положення шківа відносно валу фіксують за допомогою шпонки.

Визначаємо коефіцієнт тертя канато – тягового шківа: =(15) де: =

– при статиці приймають 0,1; при русі 0,09

==0,1 = 0,29

Визначаємо тяговий коефіцієнт для двох випадків:

Завантажена кабіна знаходиться внизу і рухається вгору:=(16) де: – відношення між величинами натягу;

– динамічний коефіцієнт. =(17) де: а – величина прискорення [Л5] таблиця 8

– вага противаги і визначається: = +Q + , кг (18) де: – коефіцієнт корисного вантажу, що задається в противагу ( = 0,5 для пасажирських та = 0,3–0,4 для вантажних ліфтів)

= 645 + 0,5 445 + 58,35 = 922,85

=1,3 = 1,61

Порожня кабіна рухається зверу вниз:=(19)== 1,96

Після розрахунків, які виконані вище співставивши значення в обох випадках, подальші розрахунки ведемо по більшому значенню.

Підставляємо вибраний результат в ліву частину нерівності відношення між величинами натягу: де: – тяговий коефіцієнт, який показує, що все залежить від величини результуючого коефіцієнту тертя і кута обхвату канатом канато – тягового шківа , які застосовуються в даній ліфтовій установці.

1,96 =

Прирівнюємо обидві частини і визначаємо:

Визначаємо величину коефіцієнту тертя канато – тягового шківа: =(20)

=(21) де: = ;

= 0,43

е = 2,71

=

= = 0,267

Визначаємо величину кута обхвату канатом канато – тягового шківа :

=

= = 2,58 рад

= =

Кут обхвату канатом КТШ задовольняє тягову здатність даної ліфтової установки. 5.4 Розрахунок та перевірка електромагнітного гальма Гальмівним пристроєм називають механізм, який призначений для зупинки кабіни і противаги та фіксації їх в нерухомому стані при відключеному електродвигуні. В якості привода гальма застосовують електромагніти змінного або постійного струму.

Визначаємо кругове зусилля, яке виникає при роботі ліфта: = 2 Q + + – , кг (22) = 2 445 + 645 + 58,35 – 925,85 = 667, кг

Визначаємо гальмівний момент: =, Нсм(23) де: – коефіцієнт корисної дії редуктора, = 0,6–0,7;

– стандартне значення передаточного числа редуктора;

– діаметр КТШ, см;

– коефіцієнт гальмування.

== 7767, Нсм

Проведемо перевірку даного гальма:

Визначаємо довжину дуги зчеплення гальмівних колодок зі шківом: , мм(24)

де: – діаметр гальмівного шківа, мм

– кут зчеплення колодок з гальмівним шківом()

= 314, мм

Визначаємо приведену силу тертя: , Н(25) де: – табличне значення гальмівного моменту, Нсм

= 425, Н

Визначаємо силу тиску на колодки: , Н(26) де: – коефіцієнт тертя гальмівних колодок об гальмівний шків

= 944,4, Н

Визначаємо гальмівний питомий тиск, який не повинен перевищувати 70 Па: Р = , Па (27) де: – ширина гальмівних колодок, м

Р = = 30,07, Па

Перевіряємо гальмо на допустимий нагрів: Р V 50 (28)

V =

V = = 1,47

Перевіряємо гальма на точність зупинки

Визначаємо статичний момент навантаженої кабіни при русі вниз: = , Нм (29) = = 10,95, Нм

Визначаємо статичний момент


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы