Читать курсовая по бухучету, управленческому учету: "Помилки та обман в аудиті" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

Якщо застосування аудиторських процедур, розроблених на основі оцінки ризику, вказує на можливе існування шахрайства чи помилок, аудитор повинен розглянути їх можливий вплив на фінансові звіти. Якщо аудитор вважає, що ці шахрайства або помилки можуть мати суттєвий вплив на фінансові звіти, йому слід виконати відповідні модифіковані (чи додаткові) процедури.

Обсяг таких модифікованих (чи додаткових) процедур залежить від судження аудитора стосовно:

а) типів указаних шахрайств і помилок;

б) імовірності їх виникнення;

в) імовірності, що конкретний тип шахрайства або помилки може мати суттєвий вплив на фінансові звіти.

Якщо обставини чітко не вказують на інше, аудитор не може припустити, що факт шахрайства чи помилки є поодиноким. За потреби аудитор має скоригувати характер, час та обсяг процедур по суті.

Виконання модифікованих (чи додаткових) процедур, як правило, дає аудиторові можливість підтвердити або спростувати підозри щодо шахрайства або помилок. Якщо результати модифікованих (чи додаткових) процедур не спростували підозри щодо шахрайства чи помилок, аудитор має обговорити це питання з управлінським персоналом та розглянути, чи було це питання належним чином відображене або виправлене у фінансових звітах. Аудиторові слід розглянути можливий вплив цього на аудиторський висновок.

Аудитор повинен розглянути результати шахрайства та суттєвої помилки стосовно інших аспектів аудиту, зокрема достовірності пояснень управлінського персоналу. В зв'язку з цим аудитор переглядає оцінку ризику та достовірність пояснень управлінського персоналу, якщо система внутрішнього контролю не виявила шахрайства чи помилки або про це не було згадано в поясненні управлінського персоналу. Результати виявлення аудитором окремих фактів шахрайства або помилок залежатимуть від взаємозв'язку між вчиненням та приховуванням (якщо таке було), а також конкретними процедурами контролю і службовим рівнем причетного управлінського персоналу чи працівників.

Аудитор повинен інформувати управлінський персонал про виявлені фактичні дані якомога скоріше, якщо:

а) аудитор підозрює, що є факт шахрайства, навіть якщо можливий вплив цього шахрайства на фінансові звіти несуттєвий;

б) шахрайство або суттєва помилка справді були.

Визначаючи відповідного представника суб'єкта господарювання, якого слід поінформувати про випадки можливого чи фактичного шахрайства або суттєвої помилки, аудитор повинен розглянути всі обставини. Щодо шахрайства, то аудитор повинен оцінити ймовірність участі найвищого управлінського персоналу. Здебільшого, коли мова йде про шахрайство, було б доцільно поінформувати про ці випадки той рівень організаційної структури суб'єкта господарювання, який несе відповідальність за працівників, що їх підозрюють у шахрайстві. Якщо ті особи, які несуть основну відповідальність за управління суб'єктом господарювання, викликають сумніви, аудитор повинен звернутися за юридичною консультацією, щоб визначити процедури, потрібні в цьому випадку.

Якщо аудитор дійде висновку, що шахрайство чи

Похожие работы