Читать контрольная по микроэкономике: "Ціноутворення та використання ресурсів, процент і прибуток" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

На ринку праці досить часто може виникати ситу­ація, коли монопольне становище займає покупець трудових послуг. Такий ринок називається монопсонією. Він властивий невеликим містам, у яких кіль­кість зайнятих на певній фірмі становить основну ча­стину всіх працюючих. Характерними прикладами можуть бути міста Марганець та Орджонікідзе Дніп­ропетровської області, де основна частина працюючих зайнята у гірничо-збагачувальній галузі. Оскільки трудові послуги у цьому випадку немобільні, тобто вони не можуть швидко змінити місце проживання чи кваліфікацію, фірма диктує заробітну плату, ви­значаючи кількість взятих на роботу.

Оскільки на ринку монопсонії буде один покупець трудових послуг, то для нього пропозиція збігатиме­ться з галузевою, тобто її крива матиме зростаючий характер, внаслідок зростання альтернативної вартос­ті ресурсу. Щоб збільшити залучення трудових ресур­сів, фірма змушена буде виплачувати більшу заробіт­ну плату. Проте для зняття соціальної напруги біль­ша заробітна плата має сплачуватися не тільки додатновим працівникам, а й тим, що були взяті раніше. Тому для монопсонії граничні витрати на ресурс не збігатимуться із заробітною платою, а завжди будуть вищими за неї. Відповідно крива MRC проходитиме вище, ніж крива S, а точка максимізації прибутку фір­ ми відповідатиме меншій ставці заробіт­ ної плати   та меншій кількості взятих на роботу

  ніж при конкурентному ринку (рис. 12.2). Однак монополізація ринку праці можлива не лише з боку покупця, а й з боку продавця. Важлива роль у цьому належить профспілковим об'єднанням працівни­ків. Вони можуть впливати на рівень заробітної плати через збільшення попиту на працю: сприяти своєю дія­льністю зростанню попиту на кінцеві продукти, збіль­шенню продуктивності праці або цін на ресурсозамін-ники. Це потребує додаткових пояснень. Чому, скажі­мо, професійні об'єднання висококваліфікованих пра­цівників підтримують боротьбу за підвищення міні­мальної заробітної плати, хоча це і не вплине безпосе­редньо на заробітну плату їх членів? Тут спрацьовує не тільки солідарність, а й чіткий економічний розраху­нок: зростання вартості некваліфікованої робочої сили збільшує попит на кваліфіковану, пересуває криву по­питу вправо та підвищує рівноважний рівень заробітної плати.

Професійні об'єднання намагаються впливати і на пропозицію трудових ресурсів. Залежно від специфіки трудових послуг може застосовуватися тактика замк­нутого (або цехового) чи відкритого тред-юніонізму. Замкнутий тред-юніонізм застосовується тоді, коли формальні чи неформальні професійні об'єднання можуть безпосередньо впливати на кількість трудових послуг певної кваліфікаційної групи. При цьому вхо­дження до цієї групи теж контролюється її членами. Скажімо, як можна контролювати пропозицію послуг докторів економічних наук? Оскільки науковий сту­пінь доктора наук можна отримати, лише захистивши дисертацію перед тими, хто уже має цей науковий ступінь, то, спрощуючи чи ускладнюючи процедуру захисту, неформальне об'єднання докторів наук регу­люватиме свою заробітну плату (рис. 12.3, а).

Похожие работы