Читать эссе по философии: "Трактування феномену свідомості у філософії М. Мамардашвілі" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний факультет імені Івана Франка

Філософський факультетЕСЕ

на тему: ,,Трактування феномену свідомості

у філософії М. Мамардашвілі’’ Виконала: студентка

групи ФФП-22с

Ожайська Софія

Перевірила: доц Допропас І.О.Львів-2015

Я, звісно, не вперше пишу есе, або ж есей, якщо слідувати вимогам української літературної мови, проте щоразу перед написанням такої роботи я ще раз заглядаю у словник, щоб просвітлити у голові - а що ж я власне роблю? Якщо ми введемо у графі пошуку Google слово ,,есе’’, то отримаємо щось схоже на це: ,,невеликий за обсягом прозовий твір , що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми’’. В свому первинному значенні ,,есе’’ узагалі означає ,,начерк’’.

До чого був такий віддалений вступ? Просто я одразу хотіла б визначити, що в даній роботі наврядче можна буде зустріти не те що безліч, а хоча б одну-дві світлі думки. Адже для такого не балуваного філософськими першоджерелами читача як я робота із творами Мараба Мамардашвілі була надзвичайно складною. Втім це саме той варіант, коли археперешкоди викликають не фрустрацію, а бажання їх долати. Отже, у даному есе я спробую висловити своє розуміння рефлексій Мамардашвілі на тему феномену свідомості.

Варто, напевне, почати із того, що зазначити, що Мераб Констянтинович так і не зміг відповісти на питання, а що ж таке свідомість? В ході своїх мисленєвих операцій він описував його багатьма способами, застосовуючи найрізноманітніші визначення, про які ми поговоримо нижче, проте дійшов до твердження, що теорія свідомості узагалі є неможливою, адже свідомість ніколи не може стати для нас об’єктом. Як зазначив філософ у одному із своїх виступів, як люди ми знаємо про свідомість все, але як вчені - не знаємо нічого. Тому й у різних варіаціях проблема свідомості врешті виразилася у Мамардашвілі у такій загальній формі, яку можна подати приблизно так: проблема свідомості полягає у тому, щоб в самій еволюції космосу побачити ЩОСЬ, до чого ми мусимо застосувати поняття ,,свідомість’’.

Власне феномен свідомості мислитель ставив у один ряд із проблемою життя. І обґрунтовував це двома, доволі дивними на перший погляд постулатами, які, якщо їх брати комплексно, як продукти експліцифікації реальної філософії, так як Мамардашвілі і постановив у бесіді ,,Как я понимаю философию’’, видаються очевидними. По-перше, його теж не можливо чітко експліцирувати, адже феномен свідомості, як і життя, доступний нам на рівні інтуїції, але коли ми намагаємося його висловити визначеннями так чи інакше впираємося у якісь обмеження (тому то грамотні філософи взагалі не переходять за межу, де їм потрібно дати чітке означення такому феномену). По-друге, так як живе не хоче помирати, тому відтворює себе у живому, так і свідомість тягнеться до світу і до того, щоб відтворювати себе у цьому світі.

Далі я хотіла б спробувати відштовхуючись від цих двох тверджень розвинути власне думку - чому ми не можемо експліцирувати свідомість до звичайного поняття філософії, як проявляється ,,життєствердження’’ свідомості, у якому вигляді існує свідомості у Всесвіті і для кожної окремої

Похожие работы