(Назад)
(Cкачать работу)переведення у розчин мінеральних речовин, які містяться у стеблі соломи. Слід зауважити, що зменшується і вміст залишкового лігніну, основна його кількість переходить до варильного розчину вже за концентрації лугу ЗО г/л і тривалості обробки 60 хв. Подальше збільшення концентрації лугу не призводить до значних змін вмісту мінеральних речовин та залишкового лігніну в одержаному солом’яному ВНФ. Крім того, відбувається часткове видалення геміцелюлоз у результаті гідролізу низькомолекулярних фракцій целюлози, що призводить до зниження виходу ВНФ на 10-12%.
З метою зменшення вмісту мінеральних речовин та залишкового лігніну проводили процес варіння целюлози розчином пероцтової кислоти (табл.). Показники якості пероцтової солом’яної целюлози
ЕкстракціяИаОИ | Пероцтовеваріння | Вихід,% від а.с. с. | Вмістлігніну, % віда.с. с. | Зольність,% від а.с. с. | Сульфатназола, % від а.с.с. | Білість,% | Ступіньполімеризації | |
КонцентраціяИаОИ, г/л | Тривалістьобробки, хв | |||||||
10 | 20 | Т= 90°С Тривалістьваріння = 60 хв | 69,9 | 6,00 | 1,19 | 1,66 | 56 | 510 |
40 | 69,1 | 6,12 | 1,07 | 1,34 | 58 | 470 | ||
60 | 66,6 | 5,65 | 0,97 | 1,22 | 60 | 430 | ||
80 | 66,3 | 5,32 | 0,92 | 1,09 | 64 | 415 | ||
30 | 20 | 64,4 | 0,91 | 0,86 | 0,97 | 76 | 420 | |
40 | 62,9 | 0,82 | 0,70 | 0,82 | 78 | 380 | ||
60 | 61,2 | 0,47 | 0,48 | 0,61 | 80 | 325 | ||
80 | 60,4 | 0,42 | 0,37 | 0,49 | 84 | 285 | ||
50 | 20 | 57,4 | 0,64 | 0,71 | 0,89 | 77 | 360 | |
40 | 57,1 | 0,53 | 0,51 | 0,76 | 80 | 320 | ||
60 | 55,4 | 0,39 | 0,42 | 0,53 | 81 | 265 | ||
80 | 55,2 | 0,33 | 0,34 | 0,45 | 85 | 220 |
Як видно із даних табл., підвищення тривалості лужної екстракції з подальшим варінням розчином пероцтової кислоти знижує вміст золи у солом’яній целюлозі. Зменшення виходу целюлози зумовлене деструкцією вуглеводної частини та переходом до розчину лігніну, екстрактивних речовин, золи і низькомолекулярних вуглеводних сполук. Також спостерігається зміна забарвлення соломяної целюлози із золотаво-жовтого на білий. Це зумовлено тим, що пероцтова кислота не тільки руйнує молекулу лігніну, діючи на ароматичні кільця його молекул, а й спричиняє деструкцію хромофорних груп. При цьому, як видно з даних табл. 1, зі зростанням концентрації КаОН від 30 до 50 г./л під час лужної екстракції рослинної сировини з подальшим пероцтовим варінням целюлози не призводить до значного зменьшення зольності целюлози і вмісту вній залишкового лігніну. Тому процес екстракції стебел пшеничної соломи доцільно проводити за концентрації КаОН не
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы