Читать статья по химии: "Одержання солом'яної целюлози для хімічної переробки" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Мета статті: дослідити вплив лужної екстракції стебел пшеничної соломи на показники якості пероцтової солом’яної целюлози для подальшої її хімічної переробки.

Виклад основного матеріалу. Експериментальна частина. Для проведення досліджень з отримання пероцтової целюлози використано висушені на повітрі стебла пшеничної соломи, яку було заготовлено після закінчення вегетативного періоду в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Хімічний аналіз стебел пшеничної соломи було виконано у відповідності зі стандартними методиками [6]. В результаті визначень було одержано наступний хімічний склад стебел соломи: вміст целюлози - 45,6%; лігніну - 17,1%; смоли, жири, воски - 5,4%; пентозани - 25,8%; розчинність у воді - 10,6%; розчинність у МаОН - 37,2%; зола - 4,2% від маси абс. сух. сировини.

Стебла пшеничної соломи відсортовувалися від сторонніх домішок (листя, колосків, трави), подрібнювалися до розмірів 3-5 мм і зберігались в ексикаторах для підтримання постійної вологості та хімічного складу.

Для зниження вмісту мінеральних речовин проводили попередню екстракцію подрібнених стебел пшеничної соломи розчинами МаОН різної концентрації. Для цього наважки подрібнених стебел соломи поміщали в термостійкі конічні колби, додавали розчин лугу необхідної концентрації і з’єднували колби зі зворотними холодильниками. Для забезпечення температури процесу 90±2°С колби встановлювали на водяних банях. Екстракцію лугом проводили протягом 20-80 хв., за концентрації розчину МаОН 20, 30, 40 та 50 г./л та гідромодуля 10:1. Після закінчення обробки ВНФ промили дистильованою водою до нейтрального середовища, висушували на повітрі і визначили показники якості за стандартними методиками [7].

Наступним етапом обробки солом’яних ВНФ було проведення процесу варіння целюлози сумішшю льодяної оцтової кислоти і 35%-го Н2О2 у співвідношеннях 30:70 об’ємних% за гідромодуля 10:1, температури 90±2°С, тривалістю 90 хв. Процес варіння проводили у термостійких конічних колбах, встановлених на азбестових сітках і з’єднаних зі зворотними холодильниками. Після закінчення варіння целюлозу промили дистильованою водою до нейтральної реакції, висушували на повітрі та визначили її показники якості.

Результати та обговорення. Виходячи з аналізу літературних даних лужну обробку рослинної сировини зазвичай проводять за концентрації ИаОН 40 г./л, тривалістю 120 хв [8]. В роботі було розширено діапазон концентрацій лугу від 10 до 50 г./л. Результати екстракції стебел пшеничної соломи розчином ИаОН за різної концентрації лугу на показники якості солом’яних ВНФ наведено на рис. 1.

целюлоза пшеничний солома хімічний Залежність показників якості солом'яних ВНФ від тривалості екстракції лугом за різної концентрації NaOH: а - зольність, %; б - вміст залишкового лігніну, %; в - вихід, % З наведених на рис. даних видно, що зі збільшенням тривалості екстракції відбувається зниження вмісту золи у солом’яних ВНФ порівняно із вихідною рослинною сировиною на 2,9-3,3%. Це пояснюється тим, що під час даного процесу відбувається

Похожие работы