Читать статья по литературе: "Образ фатальної жінки і архетип Великої Матері у творчості членів Нью-Йоркської групи: фольклорно-міфологічний контекст" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Треба сказати, що зла мачуха, традиційний образ українських (і не лише) народних казок і пісень - пізніша обробка, а в неадаптованому фольклорі її роль виконує рідна мати. Це помітно у закарпатському фольклорі ("Казки зелених гір" оповідача Михайла Галиці - якраз приклад необробленого, первісного наративу), найбільш архаїчних зразках німецьких казок, чия основа - міф, тощо. Так, на мачуху перетворюється мати у пізніших - олітературених - версіях знаменитої казки братів Ґрімм "Гензель і Ґретель" ("Hänsel und Gretel") - до цього твору ми повернемося далі.

Складні стосунки талановитих дітей і обдарованих матерів уже розглядалися в наших студіях (докладніше: [22], [24]). У міфологічному аспекті (і, відповідно, у психоаналітичному) перспективно дослідити образ жорстокої матері у різних аспектах, причому тут придатні праці Н. Зборовської. Біографічний аспект - страх перед матір’ю - показано у романі "Українська Реконкіста", де мати героїні Дзвінки (частково списаної зі самої авторки) - типовий міфічний - як жінка з ножем. (Мати каструвала свиней і різала кроликів, і у доньки з дитинства був перед нею страх - звідси описані у романі конфлікти). Цей образ повторюється у давньогрецькій трагедії, переосмислюється у "Кассандрі" Лесі Українки - свідома вбивця Клітемнестра. Як зазначає Н. Зборовська: "У драмі "Касандра" (1907) письменниця багатозначно протиставить істеричну Касандру, яка прагне утриматися у полі духовного материнства, й Клітемнестру, яка реалізується у полі несвідомої ерогенної й злочинної материнської насолоди" [7, с. 192]. (У творі Кассандра виступає як мати жіночному Долону - типовий український комплекс: сильна жінка не дає реалізуватися слабшому чоловіку, забираючи в нього ініціативу - бо несвідомо сильні асоціюються в неї з агресивною сексуальністю, як в Еномая; Долон гине - зате живе Еномай). Клітемнестра, антагоністка Кассандри як граничний або навіть спотворений образ сильної жінки - "маскулінізованої... з втраченою духовною мужністю" [7, с. 234]. (У В. Вовк, збірка "Жіночі маски", 1994, вірш "Кассандра": "тяжко карає бог // хай другі не вірять - / собі пророчу" [4, с. 26] - польський переклад Т. Карабовича, 2014: "karana ci^zko przez boga // niech inni nie wierz^ / przepowiadam dla siebie" [4, s. 27] - тобто це і фатальність, і "мистецтво для мистецтва").

У Лесі Українки (причому згідно з автентичним міфом) Кассандра - конструктивна (але згубна для слабших чоловіків), її символ - патериця як влада. Клітемнестра - "фатально деструктивна" [7, с. 234], її символ - меч, яким вона вбиває потай (а не героїчно, на видноті). В іконографії (або взагалі якщо застосувати інтермедіальний аналіз, узявши до уваги кінематограф, оперу тощо) жінка з мечем або ножем варіюється і як жінка з серпом (українська культура), можна згадати Норму в однойменній опері Белліні, під час виконання знаменитої каватини "Casta diva". Співачка виконує цю арію, зрізавши

Похожие работы