Читать статья по английскому: "Лінгвістично-соціологічне дослідження двомовності на базі "мультикультурної освіти"" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

вдосконалення. Тому, важливість формування лінгвістично-дидактичних підходів та методів двомовності стає об’єктивною дійсністю. Великий інтерес науковців-дослідників до двомовності невпинно зростає. Безперечно «білінгвізм» як явище соціальної дійсності потребує клопіткого вивчення. На сьогодні це активно досліджується як питання суспільних змін соціуму.

Основою грамотного мовного спілкування є правильно лінгвістично-сформована лексика. Тому різноманітне порушення опанування системою лексики мови суттєво ускладнює будь-яке спілкування. Таким чином для дітей-білінгвів неабиякої важливості в розвитку їх лексичної сторони мовлення набирає мова. Від мовленнєвого розвитку залежить опанування двома, а нерідко і кількома мовами водночас. Отже, саме через це - актуальність двомовності посідає таке вагоме місце в суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вчених у сфері двомовності намагалися дати чітке визначення терміну «білінгвізм» та окреслили його в лінгвістичному соціально-філософському аспекті. Даною проблемою займались такі науковці: Л.Т. Масенко, О.О. Тараненко, А.М. Окара, В.М. Труб, О.А. Сербенська, В.Д. Радчук, О.Б. Ткаченко, В.М. Демченко та інші. На даному етапі розвитку цивілізації білінгвізм безпосередньо став проблемою номер один практично для кожної країни світу, а не лише для найрозвинутіших.

Серед відомих вчених вагомою стала дослідницька думка лінгвістичних питань білінгвізму Е.К. Чернічкіной, і для універсальної граматики Н. Хомського, ідея про впроваджений мовний інстинкт С. Пінкера, та універсальний внутрішній код Н.І. Жинкіна.

Як наукова проблема «білінгвізм» почав своє формування ще в кінці ХІХ ст., проте як соціальне явище, сягає своїм корінням в античний світ. Феномен білінгвізму утворився внаслідок змішання мов завойовників з місцевими жителями, території яких були захоплені. Саме мовознавство, з розвитком лінгвістики кінця ХІХ ст. починає розглядати білінгвізм як предмет теорії мовознавства. В. фон Гумбольдт, Ф. де Соссюр, А.А. Потебня, Ж. Піанже обґрунтовували лінгвістично-методологічні основи двомовності. Таким чином помітний стає той факт, що від соціально-історичної області білінгвізм перейшов до лінгвістики і зараз вивчається як характерна динамічна парадилема. Теорію спільності фонологічних і граматичних рис мов висунув А.Є. Карлінський. Ретельно описуючи мовні взаємодії, він вдало проаналізував як розвивалася думка від самої ідеї структури мови до теорії їх розвитку, виділив мовне змішання і його формальний прояв. Термін «білінгвізм» ще в ХІХ ст. використовували: В.А. Богородицька, І.А. Бодун де Куртене, В.М. Жирмунський, Є.Д. Поліанов, Л.В. Щерба і вперше, як лінгвістичний термін У. Вайнрайх [3, с. 22]. У. Вайнрайх [3] і Е. Хауген ґрунтовно обумовили основні ідеї теорії мовної взаємодії. Наукову значущість проблеми дослідження білінгвізму піднімали І.А. Бодуен де Курте, А.А. Потебня, В.А. Богородицький, Л.В. Щерба, Н.І. Жинкин. Вищесказане являється першою спробою словесно окреслити поняття білінгвізму.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на те, що тему білінгвізму розглядала та досліджувала велика кількість вчених-науковців, це питання залишається недостатньо вивченням в аспекті лінгвістики. Отже, ми розуміємо,



Интересная статья: Основы написания курсовой работы