Читать статья по английскому: "Явище синтаксичної синонімії у світлі граматики конструкцій" Страница 2


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

зосередили увагу на виявленні змістових й формальних ознак порівнюваних конструкцій є відомі лінгвісти, такі як В. Н. Ярцева, В. П. Сухотін та ін. [10; 8]. В. П. Сухотін пропонує таке визначення синтаксичної синонімії: «Під синтаксичними синонімами ми розуміємо такі різні за структурою вільні сполуки тих самих слів, словосполучень, речень, а також їхні частини і складніші синтаксичні утворення мови в певну епоху її розвитку, які виражають однорідні відношення і зв'язки явищ реальної дійсності» [8, ст. 35]. Однак з цього визначення не зовсім зрозуміло, яким чином однорідність відношень і зв'язків може бути виражена різними за структурою вільними сполуками, адже саме різноманітність структури і визначає різноманітність синтаксичних конструкцій. В. П. Сухотін виділяє у складі синтаксичних паралелізмів власне-синтаксичні синоніми. Синтаксичні синоніми - це синтаксичні конструкції, близькі або тотожні за значенням, які при відмінності формальної структури взаємозамінні в тексті [8]. Отже, синонімічними можуть вважатися:

конструкції тільки того самого синтаксичного рівня: словоформи, словосполучення, відокремлені звороти, члени речення;

конструкції, хоч і відмінні, але більш менш однотипні, що можуть зіставлятися за синтаксичною структурою;

конструкції, що передають ту саму інформацію незалежно від її структури.

Виклад основного матеріалу. У сучасній лінгвістиці надзвичайно важливим постає розмежування синтаксичних понять: синтаксична синонімія (СС) і синтаксична варіантність (СВ). Найголовнішим критерієм розмежування синтаксичних синонімів і синтаксичних варіантів виступає семантична подібність і семантична відмінність порівнюваних структур. Синтаксичні синоніми виділяються на підставі різної семантики порівнюваних структур, тоді як синтаксичні варіанти підлягають характеристиці за їхнім відношенням до однакової семантики й різного формально-граматичного вираження. Двоплановість СС і СВ зумовлює наявність у системі мови співіснування дублетних (варіантних) і семантично-диференційованих (синонімічних) одиниць. СС і СВ знаходять свій вияв у змінах формально-граматичного і семантичного характеру. На відмінність синонімів і варіантів вказує Є.І. Шендельс: «... відмінність між граматичними синонімами та варіантами полягає в тому, що граматична синонімія об'єднує різні синтаксичні моделі, які відрізняються як структурою, так і змістом. Значення синтаксичних моделей близьке, але ніколи повністю не співпадає. Варіанти - це зміни всередині самої моделі, які не перетворюють її в іншу модель. Варіанти можуть бути значущими в тому випадку, якщо вони виражають актуальне членування пропозиції, стилістично-емоційні відтінки та інші несистемні значення. Варіанти незначущі, якщо вони пов'язані з коливаннями граматичної норми. Незначущі варіанти називаються синтаксичними дублетами. Варіанти не є синонімами, тому вони або тотожні за значенням (дублети), або їх смислова відмінність не торкається системних граматичних значень» [9, ст. 5].

Отже, синтаксичні синоніми і синтаксичні варіанти як мовні явища виникають внаслідок змін формально-змістового плану, характеризуючись тотожністю граматичного значення й семантичними відмінностями (синтаксичні синоніми) або виявляють семантичну однорідність і



Интересная статья: Основы написания курсовой работы