Читать статья по педагогике: "Шкільне лідерство та управління в Англії та Уельсі" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Шкільне лідерство та управлінські структури. Шкільні керівні органи можуть на свій розсуд розробляти лідерські та управлінські структури, адже вони не призначаються національним чи місцевим урядом. Єдиною законною вимогою є призначення майбутнього директора школи. Також обираються інші керівні особи, такі як заступники, помічники, а також керівники департаментів. Шкільні структури змінюються, часто під різними назвами, але у великих школах є один чи декілька заступників, декілька помічників керівників та академічних і пасторальних менеджерів середньої ланки. Результати досліджень, проведених у школах високим рейтингом засвідчили, що у всіх школах наявні великі команди лідерів [12, с. 21-36].

Дві із чотирьох середніх шкіл у своєму дослідженні мали дев’ять людей у своїх лідерських командах, так як в другій - сім, а в самій меншій школі - шість членів. Тенденція до більших команд лідерів залежить від двох факторів. По- перше, делегування багатьох повноважень на шкільний рівень розширила можливості лідерства та керівництва, де приймати рішення може директор школи чи невелика кількість досвідчених працівників [10].

Шкільні лідери несуть відповідальність за управління школою, за реалізацію статей шкільних бюджетів, включаючи персонал та обладнання, і за маркетинг школи, для забезпечення достатньої кількості учнів на конкурентному освітньому ринку, а також за виконання професійних обов’язків щодо виконання навчального плану та забезпечення конструктивного навчального середовища.

Другий фактор - це відхід від практики одноосібного лідерства. Ризиковані моделі лідерства, де сильні керівники приймають основні рішення, були витіснені чи доповнені підходами, в основу яких покладено концепцію дистрибутивного лідерства [19].

Критики цієї порівняно нової концепції лідерства стверджують, що дистрибутивне лідерство - це, в найкращому випадку, структура для обміну досвідом управління, а в гіршому випадку, форма «менеджеріалізму», при якій вчителі повинні взяти на себе додаткові завдання. Ці додаткові обов’язки, покладені на школу, мають чіткі наслідки для підготовки та розвитку лідерства» [15, с. 271-285].

Вплив лідерства та керівництва. Лейтвуд та Левін відзначають, що «безпосередньо пов’язувати лідерство із навчальною успішністю учнів дуже важко» [24, с. 2]. Вони припускають, що «дослідження, яке прагне дати оцінку впливу, який може мати шкільне лідерство на результати школи, стикаються з деякими серйозними проблемами» [24, с. 25]. Це в значній міріпов’язано з тим, що лідерство є опосередкованою зміною, яка впливає на успішність учнів, впливаючи на практику вчителів у класі.

Дослідження в Англії виявили тісний взаємозв’язок між ефективним лідерством та удосконаленням школи як соціального інституту [23]. Аналіз міжнародних досліджень Робінзона показує, що залучення безпосереднього лідера до планування навчальних планів та професійний розвиток пов’язані із результатами лідерства. «Це вказує на те, що чим ближче лідери знаходяться до основної діяльності в області

Похожие работы