Читать реферат по товароведению: "Споживча цінність фармацевтичного товару" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат

на тему:

Споживча цінність фармацевтичного товару

Продукт чи товар — центральна ланка в системі марке­тингу. Безумовно, його можна назвати фізичною річчю або послугою. Однак потрібно дати йому більш широке визна­чення. Споживачі купують його не тільки заради зовніш­нього вигляду, хімічного змісту або конструкції. Вони купу­ють товар для задоволення своїх потреб та вигоди, яку роз­раховують отримати.

Товар — це продукт праці, виготовлений для реалізації на ринку, за допомогою якого можна задовольнити певну потребу.

Таким чином, товар є не тільки фізичною річчю, але міс­тить у собі також усе необхідне для задоволення запитів та побажань споживача. Вивчення товару та його властивостей являє собою основу для реалізації найважливішого принци­пу маркетингу: організовувати виробництво таких товарів, які б максимально відповідали сучасним вимогам ринку та попиту споживачів. Тобто, у маркетингу товар розглядається в першу чергу як "засіб", за допомогою якого можна задовольнити певну потребу, а потім вже — як продукт праці, виготов­лений для продажу.

Товари розподіляються на дві великі групи:

1) індивідуального споживання;

2) виробничого призначення.

При виборі стратегії маркетингу для окремих товарів роз­робляється певна кількість товарних класифікацій на основі характеристик, притаманних цим товарам.

За ступенем властивої товарам довговічності чи матері­альної відчутності їх поділяють на такі групи:

♦ товари тривалого користування;

♦ товари короткочасного користування, тобто такі, що повніс­тю споживаються за один чи декілька циклів використання;

♦ послуги — об'єкти продажу у вигляді дій, вигід чи задо­волень.

Особливо слід відмітити, що товари широкого споживан­ня класифікуються за одним із найбільш зручних методів розподілу на групи на основі купівельних звичок споживача. За цією ознакою виділяють товар повсякденного попиту, попереднього вибору, особливого та пасивного попиту.

У свою чергу товари повсякденного попиту поділяються на товари основного постійного попиту та для екстренних випад­ків.

Із товарів попереднього вибору, тобто товарів, які спожи­вач у процесі вибору та купівлі, як правило, порівнює між собою за показниками придатності, якості, ціни і зовніш­нього оформлення (на відміну від придбання товарів пов­сякденного попиту), виділяють товари подібні та відмінні.

Товари особливого попиту — це товари, що мають уні­кальні характеристики та для їх придбання значна частина покупців ладна докласти додаткових зусиль.

Товари пасивного попиту — це ті, про які покупець не знає або знає, але здебільшого не задумується щодо їх купівлі.

До основних характеристик товару слід віднести:

♦ функціональність;

♦ надійність;

♦ тривалість.

Перед виробництвом товару, як правило, здійснюється аналіз його споживчої цінності.

Споживча цінність — це сукупність споживацьких власти­востей товару. Зараз 8 із 10 покупців на перше місце ставлять не вартість, а саме споживчу цінність товару (для по­рівняння: 10 років тому це співвідношення складало 3:10).

У концептуальному вигляді можна виділити такий пере­лік споживацьких властивостей товару:

♦ якість, включаючи надійність, термін придатності,


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы