Читать реферат по основам права: "Управління безпекою" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Під безпекою треба розуміти стан захищеності життєво важливих інтересів:

а) особи, що виявляються в її правах і свободах;

б) суспільства, що сконцентровані в його матеріальних і духовних цінностях, а виявляються в можливості народу виступати єдиним джерелом влади;

в) держави, що виражені в її конституційному ладі, су­веренітеті, територіальній цілісності, а виявляються у праві на здійснення (реалізацію) влади.

Безпека особи, суспільства і держави гарантується Кон­ституцією України і досягається проведенням єдиної дер­жавної політики у галузі її забезпечення, розробкою і своє­часним проведенням як превентивних, так і відновлюва­них заходів, що адекватні погрозам відповідним інтересам. До них належать заходи політичного, економічного, орга­нізаційного, юридичного та іншого характеру. Виходячи з цього, у забезпеченні безпеки беруть участь органи зако­нодавчої, виконавчої, судової влади, а також недержавні організації і громадяни.

Найбільша питома вага у вирішенні питань забезпечен­ня безпеки припадає на державні утворення. Це Збройні Сили, Служба безпеки, прикордонні війська, органи внут­рішніх справ і міліція, органи митного контролю, захисту прав споживачів, прокуратури й інші. Таким чином, дер­жава є основним суб'єктом забезпечення безпеки.

У здійсненні цієї функції вона виходить з того, що до­статня безпека особи і суспільства неможлива без ефек­тивного захисту інтересів держави. Практика розв'язання цих проблем однозначно свідчить, що в демократичній державі ступінь захищеності особи і суспільства перебуває у прямій залежності від рівня безпеки держави.

Саме внаслідок цієї обставини Конституція України передбачає обмеження прав і свобод особи з метою захис­ту життєво важливих державних інтересів. Зокрема, ст. 41 передбачає примусове відчуження майна за умов воєнного або надзвичайного стану; у ст. 64 зазначається, що за умов воєнного або надзвичайного стану можуть встановлювати­ся окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Найвище керівництво у сфері національної безпеки здійснює Президент України, він же очолює Раду національної безпеки і оборони України (п. 17 і п. 18 ст. 106 Конституції України).

Рада національної безпеки і оборони України є коорди­наційним органом з питань національної безпеки і оборо­ни при Президентові України і передбачена Конституцією України (ст. 107). її діяльність регламентована Законом України від 5 березня 1998 р. "Про Раду національної без­пеки і оборони України".

Функціями Ради національної безпеки і оборони Ук­раїни є:

1) внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;

2) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;

3) координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують націо­нальній безпеці України.

Відповідно до функцій, визначених цим Законом, Рада національної безпеки і оборони України наділяється та­кою компетенцією:

1)

Похожие работы