Читать реферат по экологии: "Основи моделювання стану довкілля. Аналіз даних і моделювання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

1. Загальні аналітичні операції з точковими, лінійними і неподібними об’єктами

2. Операції з трьох вимірними об’єктами

3. Блок моделювання ГІС

4. Література

1. Загальні аналітичні операції з точковими, лінійними і неподібними об’єктами

Аналіз даних, є однієї із трьох великих моделей ГІС (введення, обробки і виведення), що складає ядро геоінформаційних технологій, а всі інші операції яких з деякої точки зору можна представляти сервісними, що забезпечують можливість виконання системою її основних аналітичних і моделювання функцій. Зміст аналітичного блока (модуля) сучасних програмних засобів сформувався у процесі реалізації конкретних ГІС, викристалізувавшись у формі набору операцій або груп операцій, наявністю, відсутністю або ефективністю (неефективністю) яких у складі даного програмного продукту може стати надійним індикатором його якості. Існують різноманітні класифікації, що дозволяють згрупувати елементарні операції аналітичного характеру або їх послідовності в групи. Узагальнюючи деякі з них, і спираючись на склад та структуру аналітичних модулів, відомих з практики робіт з пакетами рс ARC/INFO, IDRISI i EPPL7, можна виділити наступні їх групи :

1. Операції переструктуризації даних.

2. Трансформація проекцій і зміна систем координат.

3. Операції обчислювальної геометрії.

4. Оверлейні операції (накладання різноманітних і різнотипних шарів даних).

5. Загальні аналітичні, графо-аналітичні і моделювання функцій.

Переструктуризація даних. Просторові дані, представлені тим або іншими способами у середовищі ГІС, потребують деяких попередніх (передпроцесорних) операцій, що дозволяють адаптувати ці дані для подальшої обробки і доповнення. Найбільш практично важливими операціями цієї групи є операції перетворення даних із векторного в растрові представлення і навпаки – задачі, пов’язані не тільки з їх імпортом/експортом при взаємодії з іншими засобами, але і для забезпечення можливості роботи з ними в ГІС, що підтримують як растрові, так і векторні формати.

Наявні та розробляються нові алгоритми переходу від растрового формату до векторного і навпаки. Перетворення типу ”растр–вектор” (векторно-растрове перетворення) – типова задача растрових ГІС з підтримкою векторного введення даних (EPPL7, IDRISI). Воно повинно вирішуватися і у випадку необхідності безпосереднього виведення векторних даних на пристрій друкування дискретного типу (матричні і лазерні принтери), підготовка даних до візуалізації на відеоекранах взагалі), належачи, таким чином, до більш загальної області дискретизації зображень. Алгоритм векторно-растрового перетворення досить простий і результати його є однозначні.

Перетворення типу “вектор–растр” проходить наступним чином :

1. Набір векторних даних у вигляді полігонів з їх номерами;

2. Регулярна квадратна сітка з необхідним розміром комірок, що накладається на вихідні векторні зображення; приналежність комірки полігону визначається розміщенням його геометричного центру;

3. Комірка отримує номер полігона, до якого належить;

4. Результати класифікації растрового супутникового зображення – комірки сітки піксел з номерами класів;

5.

Похожие работы