- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
полігональних об’єктів двох різнойменних шарів у цілому при їх накладанні (оверлеї).
Необхідно бути обережним при застосуванні картометричних операцій і графо-аналітичних побудовах в ГІС для територій глобального, семиглобального і регіонального рівнів, оскільки розраховані характеристики або геометричні конструкції можуть вміщувати похибки і спотворення відносно об’єктів локалізованих в планових декартових координат вихідної картографічної основи, і вміщують похибки пов’язані з неминучим спотворенням довжин, площ і кутів джерела.
Оверлейні операції. Суть цього засобу полягає у накладанні двох різнойменних шарів (або сукупності шарів, при багаторазовому повторенні операції попарного накладання з генерацією похідних об’єктів, що виникають при їх геометричному нашаруванні й успадкуванням їх семантики (атрибутів). Практично важливий і поширений оверлей двох полігональних шарів . Складність, що виникає при обчисленні пов’язана з великими витратами машинного часу на пошук координат всіх перетинів, що утворюють полігони лінійних сегментів, відновлення топології отриманої полігональної сітки і надання їм атрибутів (якісного або кількісного типів). В алгоритмах операції накладання можуть бути наявні логічні операції типу AND, OR, XOR i NOT.
Загальні аналітичні, графо-аналітичні і моделюючі функції. При класифікації операцій однойменного модуля ГІС прийнято виділяти групу “загальних” та “інших” операцій. Серед них :
1. Розрахунок і побудова “буферних зон” – областей, обмежених еквідистантними лініями, побудованих відносно укупності крапкових, лінійних і неподібних об’єктів.
2. Аналіз мереж. Група аналітичних операцій наближених до моделюючих операцій дозволять вирішити класичні оптимізаційні задачі мереж. Цей блок має небагато програмних засобів ГІС. Прикладом якого є NETWORK пакету ARC/INFO.
3. Цифрове моделювання рельєфу є потужним інструментом представлення і моделювання поверхонь (тобто об’єктів, принципово відмінних від розглянутих 0-, 1-, і 2- вимірних) або рельєфу. 2. Операції з трьохвимірними об’єктами
Трьохвимірні об’єкти – поверхні, поля, “рельєфи”. З них найбільш поширеним є фізичний (топографічний) рельєф земної поверхні, що вимагає особливих форм представлення, позаяк їх просторове положення повинно описувати не тільки плановими, але і висотними координатами (аплікатами).
Коротко зупинимося на основних операціях щодо створення і обробки цифрових моделей трьохвимірних об’єктів, обмежившись цифровими моделями (топографічного) рельєфу (ЦМР).
Однією із головних причин різноманітності способів і технологій створення і обробки ЦМР – сукупність типів джерел вихідних даних про рельєф, пов’язані з різноманітністю способів отримання й організації первинних даних вимірювання. Серед них геодезичні роботи і топографічна зйомка місцевості, стереофотограметрична обробка фототеодолітних, аеро- і космічних знімків, альтиметрична зйомка (рельєфу суші), вимірювальні роботи й ехолотування підводного рельєфу акваторій океанів і внутрішніх водойм, радіолокаційна зйомка рельєфу льодовикового ложе і небесних тіл.
У всіх перелічених випадках підсумковим видом оформлення даних про рельєф є топографічні, загальногеографічні, гіпсометричні, топобатиметричні, морські
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы