Читать реферат по этике, эстетике: "Життя І. Канта" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

ПОПЕРЕДНИКАМИ Кaнта були: 1. Деякі мислителі попереднього століття, передусім д'Аламбер, а також Тюрго і Кондорсе. Через велику схожість їх поглядам деколи теж дають (введену щойно Контом) назву "позитивізм", оскільки їх філософська позиція була такою ж як у нього до того ж навіть послідовніше витриманою.

2. Вже за покоління до Канта багато мислителів думали подібно як він, але вони робили лише начерки того, що він докладно спрацював. Він сам звернув увагу на спорідненість своєї позиції з позицією математика Софі Жермен (1776—1831), яка твердила, що багато помилок випливають із того, що люди дошукуються початку "всього", хочуть крізь світ дійти до вічного буття, до нескінченного єства. Математика цього не робить, тому вона є вільною від помилок, і через неї можна здійснити реформу філософії. Така реформа полягатиме насамперед у тому, що буде облишене питання "чому" і залишене тільки питання про те, "як" є у світі.

3. Передісторія позитивізму сягає навіть ще давніших часів. Засновниками напрямку Конт називав Бекона, Декарта і Галилея. Говорив також, що ідеї позитивізму вловив уже Ньютон. Головним же своїм попередником слушно вважав Юма. Одним словом, попередників мав багато. Близький до позитивізму, але радше неприхильний до Конта Ренан капав, що загалом той тільки поганим стилем повторив те, що добрим стилем уже написали Декарт, д'Аламбер, Лаплас.

4. Погляди Конта формувалися, однак, під впливом не тільки учених і філософів, а й реформаторів і утопічних соціалістів його епохи, серед яких Сен-Сімона. Саме він був тим, хто навчив Конта шукати способів загального ощасливлення людства і перекопав, що найімовірніше їх може надати промисловість" і наука; навчив його трактувати науку не як чисту теорію, а як інструмент реформування світу. Цікаво, що Сен-Сімон, який тоді був учителем Конта, сам був учнем позитивіста д'Аламбера. Таким чином, сам не бувши філософом, він становив ланку у розвитку філософії, а саме ланку між давнішим позитивізмом XVIII століття і новим — тим, що виступив па арену в XIX столітті як повна система не лише науки, а й життя.

5. Започаткована Кантом філософія, зайнявши місце ідеалістичної та спіритуалістичної, була з ними багато чим пов'язана. Бо навіть великі переломи думки відбуваються неперервно; позитивізм Конта є власне прикладом цього. Його погляди показують, наскільки він був подібний на творців ідеалістичних систем, особливо на Гегеля, і скільки перейняв від своїх французьких противників — спіритуалістів і традиціоналістів. Від останніх, зокрема від де Местра і де Боналя, він узяв наголошення трансцендентного чинника в суспільстві, неможливості звести суспільство до одиниць, ідеї суспільство до авторитету. Він використовував їх ідеї тоді, коли — для того щоб протидіяти анархії свого часу — засновував консервативну політику на позитивній науці та філософії. Від них узяв гасло порядку, котре сполучив із гаслом поступу і котре внесло у прогресивний позитивістський рух стільки консервативніх мотивів.

ПОГЛЯДИ. 1. Позитивна філософія. Надаючи своїй філософії назву "позитивної". Конт хотів цим виразити, що, по-перше, вона займається виключно реальними предметами, залишаючи осторонь уявні, досліджує доступні розуму речі, а не таємниці; по-друге, обмірковує тільки корисні теми, уникаючи безплідних

Похожие работы